Мій кум Степан зі своєю сім’єю завжди жили в невеличкому селі.

Добре ще й те, що їх село знаходиться зовсім недалеко від самої столиці.

Вони дуже хороші люди, завжди раді були друзям і родичам.

Їх сім’ю я знаю дуже давно, вони добрі і гостинні були завжди.

Так вийшло, що майже вся родина Степана живе в столиці, лише він один в селі.

Тому всі ці роки усі рідні та знайомі кума любили приїжджати до нього на вихідні і влітку та на різні свята.

Хоча він зі своєю дружиною Надією людьми багатими не були, але були дуже гостинні.

Надія завжди напече смаколиків різних, зготує смачні стави, щоб пригостити гостей.

На усі свята до їхньої малої сільської хатини з’їжджалися усі родичі: далекі і близькі.

Вони усі привозили влітку дітей, всі відпочивали і дякували гостинності Степана і Надії.

А два роки тому двоюрідний брат Степана купив в них в селі великий будинок.

Звісно вони люди багаті, тому для них це не було чимось неймовірним і, звісно, що вони не за останні гроші його купували.

Брат робив там досить таки гарний та дорогий ремонт, красиве подвір’я.

Відтоді родина стала їздити до нього, а просту маленьку хатину Степана оминати.

Навіть, коли кликав до себе в гості, не завжди приходили.

А на початку лютого в Степана був ювілей.

Кум покликав всю свою родину в село, як робив це багато років.

Надія приготувала смачні страви, відкрила консервації.

Коли родина зібралася в них в хаті, то стали говорити, що в ній мало місця.

Потім родичі, особливо нічого не пояснюючи, стали збирати страви зі столу і просити, щоб усі йшли до брата в хату.

Мовляв, в нього гарний великий будинок, місця всім вистачає.

Загалом родина вирішила все сама за Степан.

Потім ті наїдки всі розставили в брата.

Усі стали вихваляти його, який він гарний господар, а про те, що в Степана день народження, всі вже давно забули.

Про це нагадували декілька коробок з подарунками, які стояли в кінці коридору.

Невесело було Надії, сумно Степанові.

Колись його велика родина любила в нього гостювати, рахувалися з ним.

А зараз легко забулися про їх обійстя, адже поруч живе багатший брат, в якого велика хата.

Тепер родина минає його обійстя і неохоче приходе на свята.

Куму образливо. Хіба це нормально?

КІНЕЦЬ.