– Галино, ти? – здивовано запитала мене Наталка, відчинивши двері. Вона стояла мов вкопана, наче не мене, свою найкращу подругу побачила, а примару яку.

– І довго ще ти триматимеш мене на порозі? Впускай, маю для тебе новину, – ще нічого не розуміючи радісно кажу я, і намагаюся увійти в квартиру своєї найкращої подруги, а вона таки мене не пускає.

– Наталю, у тебе гості? – раптом я почула чоловічий голос, що доносився з однієї з кімнат, і тут уже у мене підкосилися ноги, бо я з стовідсотковою впевненістю розуміла, що це – голос мого чоловіка.

– Галино, це не те, що ти подумала, – намагалася заспокоїти мене Наталка, але я вже нічого не чула.

Зі сльозами на очах я вибігла у двір, і просто не знала, що мені робити далі. Надворі була десята година вечора. Я мала бути у відрядженні в сусідній області ще два дні, але я зрозуміла, що дитину чекаю.

Це була приголомшлива новина, адже ми з чоловіком прожили 12 років, і дітей у нас не було. Тому я скоротила термін відрядження і поїхала додому, щоб особисто сказати чоловікові новину, хотіла йому сюрприз зробити, уявляла, як він зрадіє, і аж ніяк не очікувала, що так пізно ввечері я застану його в квартирі моєї подруги дитинства.

В той вечір я до Наталки пішла, бо хотіла привести себе в порядок з дороги. Я купила нову сукню, а Наталка вміє робити макіяж і зачіску, то ж я вирішила, що на годинку заскочу до неї, приведу себе в порядок, а потім у всій красі з’явлюся перед чоловіком.

Я хотіла освіжити наші почуття, хотіла, щоб він по-новому в мене закохався, адже зараз починається новий період в нашому житті. Та коли я таке собі думала, то навіть не уявляла, наскільки новий.

Я ще годинку погуляла містом, бо ніяк не могла навести лад в думках, а коли повернулася, то чоловік вже був вдома. Як нічого і не було, він став мене розпитувати, чому я приїхала швидше, але я йому нічого не сказала, лягла спати.

Звичайно, що в ту ніч я не заснула, бо не могла зрозуміти, що відбувається? Те, що у Наталки з моїм чоловіком роман – це факт, залишилося тільки зрозуміти – скільки часу все це триває за моєю спиною?

Мені було дуже прикро, бо Наталку я любила як сестру, ми з нею дружили ще з дитинства, потім разом в університеті вчилися, а коли я виходила заміж – Наталка була у мене на весіллі дружкою.

Особисте життя подруги чомусь ніяк не складалося, хоча вона доволі красива і розумна, тому Наталя вдарилася в кар’єру. На всі великі свята чи на відпочинок ми брали подругу з собою, щоб вона не почувалася самотньою.

Це я завжди наполягала на тому, щоб Наталя була з нами, а чоловік не мав нічого проти, навпаки, ще й платив за всіх. А вона відплатила мені ось такою монетою. Так прикро, що словами не передати.

На наступний день я сама набрала подругу і попросила прийти до нас. Чоловіка я теж попросила зачекати вдома. Ми всі троє сіли за стіл, і я дала їм можливість все пояснити.

Наталя опустила голову і мовчала. А мій чоловік пояснив, що роману у них не було, але так сталося, що Наталя від нього чекає дитину. Він готовий залишитися в сім’ї, але дитину доведеться записати на себе і фінансово допомагати.

Я сказала, що мені треба подумати, бо я просто не могла переварити все, що почула. Про те, що я теж чекаю дитину, я нічого не сказала.

Що мені робити? Як правильно вчинити в цій непростій ситуації? Адже тепер я приймаю рішення не тільки за себе, але й за дитину, яка у нас народиться. Чи варто її позбавляти можливості мати батька?

Джерело