— Можливо, саме через це й набирає. Гроші є, брат побільше став заробляти, плюс тесть допомагають. Хочеться їсти? Не питання: замовимо піцу, роли, щось ще борошняне та калорійне. На закупівлю їдуть і набирають повний холодильник напівфабрикатів: млинці готові, котлети, страви для мікрохвильовки. Ну яке тут харчування і схуднення?

— Я й не приховую, що симпатизую першій дружині мого молодшого брата, — кажу я. — Мало того, ми досі спілкуємося, я її грошима виручаю, можу племінника взяти з собою.

— А з другою ти в контрах, чи що? — хитро примружується подруга.

— Не в контрах, я їй не хамлю, не грублю, демонстративно при її появі не виходжу з кімнати, брата проти неї не налаштовую, — знизую плечима я.

– Ми цілком чемно спілкуємося, доньці брата я подарунки роблю до дня народження і Нового року. Аріна, напевно, хотіла б більшого, якихось родинних стосунків. Але тут вже вибачте.

Серцю не накажеш. Вона почала з моїм братом мутити, коли він був ще одружений. А для мене це багато значить. І співчувати їй у мене зараз не виходить і не вийде ніяк.

— А є привід?

— У тому й річ, що є, — усміхаюся я. — Братик у мене, звісно, той ще чудак на букву «м». Він почав і Аріну ображати, і скаржитися на неї. Мені просто смішно, я ловлю якесь дежавю від його скарг і претензій до другої дружини.

Справа в тому, що вони — один в один, як і до першої дружини, до Тані. Мало того, Аріна з Танею зараз як сестри майже. Схожі, навіть різниця у віці в 5 років якось згладилася, її не видно.

Мені так і хочеться брата запитати: а взагалі, чи варте воно було того? Як у старій рекламі: якщо не видно різниці, то навіщо платити більше?

Та ще й до Аріни по побуту великі питання. Загалом, думаю, що скоро у братця будуть дві колишні.

Мені 40 років, брату — 36, одружений вдруге. Від першого шлюбу є син, йому буде 9 років. Перша дружина, Тетяна, — ровесниця чоловіка.

Коли одружувалися, вона вже була пухкенькою, і було видно, що ніколи вона не стане худою моделлю.

Брат тоді Таню свою нахвалював: розумниця, готує приголомшливо, вміє шити і в’язати, одне слово, не дівчина — скарб.

Коли ми з нашою мамою познайомилися з Танею ближче, зрозуміли — дівчина дійсно непогана. Спокійна, начитана, вдумлива. Молоді люди за допомогою батьків купили в іпотеку однокімнатну квартиру.

У Тані там завжди був ідеальний порядок, чоловік ходив охайний, чистий, у родині всього було приготовлено багато і смачно. Таня могла з нічого буквально зібрати гідне частування, навіть якщо гості ввалювалися зненацька.

Потім зʼявилася дитина, Таня ще набрала кілограмів, швидко скинути не вийшло, але до виходу з декретної відпустки жінка повернула свою колишню форму.

Я зазначаю, що дружина брата ніколи не влаштовувала істерик, не нила, що їй важко з дитиною, брат же в побуті не робив нічого.

— Усе в неї завжди блищало, племінник був — любо подивитися, — згадую я. — Вона й зараз така сама, домашня затишна жінка, привітна і добра.

Але виявилося, що коли Тетяна прийшла у свою вагу, у чоловіка вже завелася на стороні нова любов.

Він почав до дружини придиратися: розжиріла, стала коровою. Таня, звісно, засмучувалася: як розожиріла, якщо вона влазить у всі речі, які носила до заміжжя?

Як вона могла занедбати себе, якщо вона як не фарбувалася до заміжжя, так і не фарбується?

Яка корова? І якою їй бути, якщо на ній маленька дитина, чоловік — побутовий інвалід, робота і дім?

І мамі з сестрою чоловік теж «жужжав» з приводу свого незадоволення дружиною.

Місяці через чотири після того, як племіннику виповнилося 3 роки, істина про гульки чоловіка відкрилася.

Таня, природно, нічого зберігати не стала. А брат радісно пішов у нове життя, переписавши квартиру на колишню, виплачуючи аліменти і не переймався з приводу того, що Таня залишилася з дитиною та іпотекою.

— Ще й ображався на нас, що ми з Танею спілкуємося, — згадую я. — Напевно, повинні були за три квартали обходити і її, і їхнього спільного сина.

Не обходять. Допомагають, я двічі брала племінника зі своєю родиною на море.

Ми з чоловіком цілком матеріально забезпечені, а мій молодший — ровесник сину брата, дружать навіть хлопчаки, в одній школі вчаться.

З Аріною, втім, я і моя мати теж не стали особливо ворогувати. Брат одружився майже відразу після розлучення, купив з молодою дружиною двокімнатну в іпотеку за допомогою її батьків, два роки тому зʼявилася донька.

Ось тут і з’ясувалося, що тонка і дзвінка красунечка Аріна, що гриміла до заміжжя кістками і була повною протилежністю своєї попередниці по посаді дружини, за свій цікавий стан наїла більше 20 кілограмів, потім додала ще десяток, поки годувала доньку.

І тепер, через два роки, і близько немає того, що вона якось «схудне».

Мені здається, що дружина брата ще й набирає. У всякому разі, вона вже далеко перегнала першу дружину в її най«товстіші» часи.

Так іноді буває: дівчина до пологів була стрункою, а після – вага до норми так і не прийшла. У Аріни, до того ж, і мати, і сестра, і бабуся — дами «в тілі». І тато — той ще колобок.

Відмінність між дружинами брата, щоправда, є. Якщо Таня — чистюля і господиня, то Аріна побутом не переймається.

Для неї норма, коли в квартирі пил, коли посуду — повна раковина, коли на домашньому одязі — плями або засмальцьовані місця, коли на голові — сальна гулька з тиждень не митого волосся.

— У неї доставка — це все, — кажу я. — Можливо, саме через це й набирає. Гроші є, брат побільше став заробляти, плюс тесть допомагають. Хочеться їсти?

Не питання: замовимо піцу, роли, щось ще борошняне та калорійне. На закупівлю їдуть і набирають повний холодильник напівфабрикатів: млинці готові, котлети, страви для мікрохвильовки. Ну яке тут харчування і схуднення?

В останні місяці брат з новою дружиною конфліктує, прослизають скарги рідним, поки не надто нав’язливі, може при всіх Аріну розкритикувати.

Якось підпив на дні народження у матері, вийшов подиміти з моїм чоловіком і скаржився йому, що дружина зовсім слоненям стала, розпливлася, до того ж нічого не робить по дому, не готує, сама виглядає опудалом.

Я, дивлячись на це, вважаю, що у братця завелася ще одна коханка, що скоро тесть дасть йому трохи грошей в зуби, як відшкодування його частки в покупці квартири, і піде він, згадуючи свою першу дружину-розумницю, до третьої, в надії на те, що вона залишиться красунею, стрункою і господинею і через кілька років шлюбу.

Мені Аріну абсолютно не шкода, я їй не співчуваю. І його майбутній новій — теж. А ви?