Мої батьки – гідні та шановні люди, на весілля нам квартиру подарували, за першого онука машину, хоча ми вже й самі купили, але вони пообіцяли та зробили, на цьому джипі чоловік і їздить, а нашу віддав мені, але, як потім свекруха сама проговорилася, як вона домовилася вже з батьками іншої забезпеченої нареченої (некрасивої однокласниці чоловіка), що син одружується з нею

Я відмовилася доглядати свекруху. Мене звуть Олеся, це ім’я дав мені батько. Коли він служив то тоді полюбив дівчину з таким ім’ям, але вона тяжко захворіла і її не стало.

Одружився тато з мамою вже після 30 років, але ніяк не міг забути свою Олесю. А коли з’явилася донька, одразу сказав, що мене зватимуть саме так. Це вже потім перед він просив у мене вибачення. Казав, що не знав, що не можна називати дітей іменами близьких, що яких не стало за трагічних умов.

Справа у тому, що у віці 16 років у мене виявили пухлину у молочній залозі. Точно так, як і в тієї невідомої Олесі. Але більш сучасна медицина мене врятувала – операція, 3 курси хімії, 3 місяці у лікарні. І ось уже 19 років я живу повноцінним життям, а про страшну хворобу нагадує лише невеликий шрам.

Заміж я вийшла у 20 років, будучи студенткою медфаку. З майбутнім чоловіком ми познайомилися на одній із вечірок. А за місяць він запропонував стати його дружиною. Я погодилась. Ось тільки його мама (батько давно пішов із сім’ї) була категорично проти. Вона вже своєму синові підшукала іншу наречену, яка «заможна, а не те що я голодранка».

Мої батьки – гідні та шановні люди. На весілля нам квартиру подарували. За першого онука машину. Хоча ми вже й самі купили. Але вони пообіцяли та зробили. На цьому джипі чоловік і їздить, а нашу віддав мені. Але, як потім свекруха сама проговорилася, як вона домовилася вже з батьками іншої забезпеченої нареченої (некрасивої однокласниці чоловіка), що син одружується з нею.

На весілля свекруха не дала жодної копійки. Заборонила родичам з його боку приходити, а сама з’явилася з тією дівчиною, яку хотіла в невістки. Таня її звуть, і вона не знала, в яку гру її втягнули. Ще доньку, семирічну сестру, чоловіка взяла. Та навіть ні з ким не привіталася, а мені плюнула під ноги.

Але весілля зіпсувати мамі чоловіка не вдалося. Таня, хоч і не красуня, одразу припала до смаку одному з моїх однокурсників і вони вже опівночі кудись зникли, а потім за два місяці побралися. Живуть душа в душу, троє дітей народили.

А свекруха із малолітньою сестрою чоловіка так і сиділи самі за великим накритим столом для родичів. Далі наші стосунки перетворилися на пекло. Вона розпускала плітки про мене. Казала чоловікові, що наші діти народжені не від нього. У нас на той час були два сини-погодки.

Донька народилася, коли ми зі свекрухою перестали спілкуватися взагалі. Через її плітки я втратила престижну роботу. Зі мною перестали спілкуватися багато знайомих. Адже я виявилася мало не гулякою, на мені мільйонні кредити, а коханці під дверима стоять у черзі день та ніч.

Але чоловік адекватний. Він знає свою маму, як і знає, чому батько втік від неї. Він намагався її зрозуміти, але це було марно. Скільки сліз я пролила через цю жінку, знає тільки моя подушка і Господь Бог.

Я вже багато років не ходжу до неї у гості. Сестра чоловіка підтримує свою матір і розпускає про мене різні чутки. Нещодавно у свекрухи трапився інсульт. Її наполовину паралізувало. Доглядати її ніхто не хоче. У дочки двоє малюків і вона мені заявила, що я маю доглядати за мамою чоловіка, а я відмовилася.

КІНЕЦЬ.