Моєму старшому сину Ігорю тридцять п’ять років. Не так давно він одружився з дівчиною, яка молодша за нього на тринадцять років. Звати її Віка, і вона мені зовсім не подобається.

Я вважаю, що дівчина обманним шляхом заволоділа моїм сином, чудово знаючи, що він має хороший прибутковий бізнес.

Зустрічалися вони буквально кілька місяців, коли Віка повідомила сину про те, що чекає від нього дитину. До речі, репутація у цієї дівчини була не дуже хороша. Так сталося, що в нас з нею були спільні знайомі, які розповіли мені про її бурхливе минуле.

У свої двадцять два роки Віка вела розгульний спосіб життя, спілкуючись переважно зі старшими чоловіками.

Я одразу сказала синові, що ця дівчина не та, за кого себе видає і що їй не варто довіряти. Але Ігор мене ніби не чув. Він відразу ж зробив їй пропозицію, і через місяць вони вже були законним подружжям.

Віка одразу почала ставити свої умови. Жити вони мали лише у приватному будинку, а не у квартирі, їздити відпочивати тільки за кордон, харчуватися лише натуральними фермерськими продуктами. Всі свої запити вона аргументувала тим, що це корисно для малюка.

Ігор, молодий і дурний, беззаперечно виконував усі її примхи, втративши здоровий глузд. Мені було дуже шкода. Я бачила несправедливість і обман щодо свого сина, але зовсім не розуміла, як йому допомогти.

Терпець мій урвався, коли син переписав на Віку все своє майно. Не знаю, як їй вдалося це зробити, але тепер саме вона стала повноправною власницею всього, що раніше належало Ігорю. Звичайно, це не давало мені спокою.

Прекрасно розуміючи, що роблю велику помилку і можливо, що після цього син не захоче зі мною спілкуватися, я все-таки вирішила поговорити з Вікою віч-на-віч.

Дочекавшись, коли Ігор поїде працювати, я прийшла до них додому. Побачивши мене, Віка відразу змінилася в обличчі. Зустрічатися зі мною вона явно не хотіла.

– Ігор вже поїхав на роботу, – своїм неприродно нудотним голоском промовила вона, – ви трохи запізнилися.

– Я знаю, – сухо відповіла я. – Я прийшла не до Ігоря, а до тебе.

Віка здивовано подивилась на мене.
– Я, звичайно, поки не знаю, що ви хочете, але в мене немає часу. Мені за годину треба бути на прийомі у лікаря, – заявила дівчина.

– Я чудово знаю, скільки мій син платить цьому лікареві, і вважаю, що за ці гроші він може спокійно на тебе почекати, – не відступала я.

– А мені треба з тобою поговорити.

– Я вас уважно слухаю, – сказала Віка, нахабно дивлячись мені прямо в очі.

– Тобі не здається, що ти надто багато на себе береш?! – обурилася я.
– Не розумію, про що ви кажете, – не кліпаючи, заявила Віка.

– Все ти чудово розумієш, – стримуючи себе, відповіла я, – ти вважаєш, я не зрозуміла, що ти задумала?

– І що ж?

– З усмішкою запитала Віка

– Ірино Петрівно, мені здається, ви сьогодні нездужаєте. Ви кажете якимись загадками.

– Обдурила мого сина, залишила його ні з чим, а тепер і радієш!

– Закричала я.

– Ну, якщо ви про будинок і все інше майно, то Ігор усе це зробив із власної волі. Я його ні до чого не примушувала, – посміхнулася Віка. – І взагалі, вам не здається, що ви звинувачуєте матір вашого майбутнього онука не зрозумій у чому? Вам не соромно?

Я втратила мову від такої нахабності. Як у цієї дівчинки ще вистачало сміливості мені так відповідати?!

– Тобі не вдасться обдурити Ігоря!

– У розпачі крикнула я.

– Він не такий безглуздий, як тобі здається!
– Та заспокойтеся ви вже, – невдоволено сказала Віка, – ніхто не збирається його кидати, ну принаймні поки що.

Підійшовши до вхідних дверей і широко відчинивши, вона додала:

– А зараз мені час. Ви ж не хочете, щоб я пропустила перше УЗД?

Ігор дуже засмутиться, якщо не переконається, що з малюком усе гаразд.

Я вийшла з дому сина в розпачі. Переконувати його в тому, що він живе зі брехливою лицеміркою, сенсу не було. Ігор все одно мене не послухав би. Я сподівалася лише на одне, що згодом у нього спаде пелена з очей, і він сам зрозуміє, що за людина поряд з ним.

Але, на мій жаль, Віка виявилася настільки хитрою, що переконала Ігоря в тому, що я намагаюся зруйнувати їхню родину. Мій син повірив цій дівчині, і вже майже рік він зі мною не спілкується. Як мені відновити наші стосунки, я не знаю.

КІНЕЦЬ.