Зараз просто хочу розповісти вам досить таки непросту історію з життя моєї доброї знайомої Віри.

Вона мати-одиначка, яка зі своєю дитиною проживала з літніми батьками і недужим братом.

Коли зустріла чоловіка Романа в формі бравого митника, подумала – ось він рятівник від жіночої самотності і вічних злиднів, покладала великі надії на цю людину, сподівалася, що їх спільне життя буде хорошим та добрим.

Часи були непевні тоді, непрості дев’яності.

Моя знайома тоді вирішила, що витягла в своєму житті щасливий квиток на майбутнє.

Спочатку життя її цілком налагодилося, жили на орендованій квартирі і ні від кого абсолютно не залежали.

Але «благодійник» згодом таки залишився без роботи. А потім Роман вирішив взяти великий кредит для того, щоб розпочати свій бізнес, для цього йому довелося закласти в банк квартиру свою.

Але, на превеликий жаль, щось таки пішло не так, справа не заладилася!

У закладеній нерухомості була прописана сестра співмешканця. У гніві вона виписала брата, взяла борги на себе і перестала з ним спілкуватися.

Як вчинила моя знайома? Як на мене, то вона зробила дуже нерозумно.

Вона пошкодувала Романа і прийняла його у свою трикімнатну квартиру.

Батьки, звісно, були дуже незадоволені: «Чужа людина в будинку – ні чоловік, ні батько дитини, без кола, без двора». Але згодом звиклися з тим, адже бачили, що донька вже так налаштувалася, то й не стали втручатися в її особисте життя.

У перший час чоловік був дуже хорошим та вдячним.

Але коли зрозумів, що проти нього батько жінки, брат говорити, що йому не подобається все це свої правила в домі.

Батько не міг вже сказати ні слова, а брата він оформив в якийсь пансіонат.

А моя знайома навіть не зрозуміла, як опинилася в боргах. У будинок прийшли якісь люди, оглянули квартиру, і вона через незнання підписала документи, мабуть на черговий кредит.

Борги у Віри просто величезні і досі, за всі ці роки вона не могла повернути все сама.

Через кредит вона не може оформити усі документи, щоб виїхати до доньки за кордон. Ходить на дві роботи, ще й вдома чоловік хоче, щоб вона все встигала. Віра постійно сумна, адже так багато років прожила недобре.

Інколи їй спадає думка продати свою квартиру, розплатитися з боргами і купити собі маленьку однокімнатну квартиру, але у неї настільки заплутане життя, що вона не може спокійно прийняти важливе рішення, так і пливе за течією.

Напевно, сильні жінки скажуть, сама винна, для чого було будувати такі стосунки.

Але тоді вона щиро кохала і думала, що все буде добре.

Шкода, що вчасно не розгледіла людину і зробила непоправну помилку.

Питає мене чи варто продавати квартиру, але ж брат у неї ще є. Де він буде жити? Як їй правильно вчинити, щоб і борги віддати і життя стало кращим?

КІНЕЦЬ.