Не за такого ледаря я вийшла заміж, ой, не за такого… Ще пару років тому мій чоловік був таким працьовитим хлопцем! Він зі шкіри геть ліз заради блага сім’ї і світлого майбутнього наших дітей. Чоловік довгий час працював в одній приватній компанії і його зарплати вистачало на те, щоб ми жили, ні в чому собі не відмовляючи.

Ось тільки незабаром компанія чоловіка збанкрутувала, всі співробітники виявилися без роботи, в тому числі і мій улюблений чоловік. Зазвичай, після такого, люди не сумують і швидко знаходять іншу роботу, але мій чоловік не з таких, він особливий вид. Я

кби я кинула роботу перукарки, він був би готовий залишитися бездомним, але про нову роботу він, ну, від слова зовсім не думає. У всій цій ситуації мені найбільше шкода не нашого шлюбу, а свекруху. Коли ми тільки одружилися, я частенько жартувала, що свекруха любить мене більше чоловіка.

Але в кожному жарті є частка правди. У разі цього жарту, ця частка становить 100%. Свекруха часто приносила нам смаколиків, доглядала за мною і тримала будиноk в чистоті, коли я…

хворіла, давала нам грошей, коли ми потребували і коли ми плавали в грошах. Але ж все це вона робила, коли ми навіть не просили. Ну… не пощастило свекрусі з сином-дармоїдцем. Навіть якщо я своїми очима побачу, все одно не повірю, що мій чоловік шукає собі роботу.

Сподіваюся, він скоро набереться розуму і візьметься за себе, а то так жити вже неможливо. Зарплати перукаря на багато чого не вистачає.

КІНЕЦЬ.