Моя Cваха попросила документи на нове житло дітей. Коли їх прочитала, вона ледь не зблі_дла. Для неї така ситуація була неочікуваною.

Я живу в заможній родині. Мій чоловік повністю забезпечує нашу сім’ю. Він у нас працює керівником фінансової сфери у солідній організації.  У нас велика квартира, дача, кожен має власний автомобіль.

У нас є єдина донька. Її звуть Есміральда. Ми для неї не жалкували нічого.

Та дитина вже виросла. Час швидко сплинув. Ми й не відчули, коли Есміральда подорослішала, закінчила університет та почала зустрічатися зі своїм нареченим Тимком.

Він мені з чоловіком і не подобався ніколи. Ми були проти цього шлюбу. Та коли дізналися, що Есміральда без тями від цього молодого чоловіка, що вона завагітніла від нього, ми перестали опиратися їхньому коханню.

Есміральда хотіла жити з чоловіком від нас окремо. Ми вирішили, що підтримаємо єдину доньку. 

Коли познайомилися зі сватами та повідомили їх про це, вони неябияк заметушилися. Батьки Тимка почали нас умовляти, щоб скинутися молодятам на квартиру. Вони обіцяли теж дати половину на житло дітям. Але попросили почекати, бо на той час таких грошей у них не було.

Потім весілля, а далі народилася наша онука Златочка. Донька не хотіла жити ні з батьками Тимка, ні з нами. Вона мріяла про власне житло. Однак наші свати мовчали.

Ми знову нагадали про квартиру для дітей. Батьки Тимка відповіли, що треба ще почекати, адже грошей у них не вистачає. Вони дуже хотіли, щоб житло було записане й на їхнього сина. Мій чоловік відповів, що якщо вони так бажають, можуть придбати житло самостійно й оформити його на Тимка.

Одним словом, квартиру молодому подружжю придбали ми. Наша донька сама обирала житло, сама фантазувала, як його найкраще облаштувати.

Нарешті, коли все було готово, вона запросила на вечерю нас та батьків Тимка, свекрів. Мій чоловік Андрій хотів придбати їжу, не бажав, щоб донька стомлювалася біля плити. Однак Есміральда наполягла, що у новій квартирі, як господиня, готуватиме усе своїми руками.

Донька накрила шикарний стіл. Коли прийшли батьки Тимка, вона почала показувати їм житло. Ліда, свекруха доньки, дуже зраділа. Сказала, що їм така квартира і не снилася. Вона попросила показати їй документи на житло.

Коли сваха їх прочитала, ледь не зблідла. Для неї така ситуація була неочікуваною. Жінка хотіла, щоб квартира була й на її сина, не давши на це ні копійки. Все тягла час. А тепер вона образилася, що несправедливо зробили. Та хіба ж це несправедливо? Аби хотіли, то зробили б, я так думаю.

КІНЕЦЬ.