Цього року моя сусідка Світлана вийшла на пенсію.

Вона чимало років вчителькою в школі працювала.

В школі її ще просили залишитися, після того, як досягла пенсійного віку, адже хороші вчителі зараз на вагу золота, а тим паче в наш час, особливо в невеличких містечках, але жінка відмовилася категорично від такої пропозиції, навіть не думала про таке.

Вона сказала, що їй потрібно онуків глядіти, у її доньки Віри двоє діток, менший син піде в перший клас, а старшій доньці теж з уроками потрібно допомагати і підтримувати її в навчанні.

Загалом вона має допомогти своїй доньці.

В школі усі добре знали, що в Світлани є ще одна донька і онуків у неї троє.

Ольга її старша донька.

Свого часу вона стала зустрічатися з Андрієм, ровесником самої Світлани.

Мати дуже просила свою доньку забути цього чоловіка, адже він старший за неї набагато, в нього є дружина, діти, онуки.

І, хоча він зараз з ними не живе і обіцяє розлучитися, але він може повернутися до них у будь-яку мить, адже для будь-якої людина сім’я важливіша.

Та Ольга на мамині слова не зважала, адже Андрій жив окремо від своєї родини, у нього був свій бізнес, який приносив хороший дохід, він водив Ольгу до ресторанів, в кіно, купував квіти, разом їздили відпочивати.

Ольга багато часу свою маму зовсім не слухала, а жила своїм життям.

Світлані було непросто чути, що говорять люди про її доньку, її родину, тим паче вона працювала в школі, мала бути взірцем для всіх, адже вона виховувала чужих дітей, а так погано виховала свою рідну доньку.

Врешті Світлана сказала, якщо донька не залишить того Андрія, то вона її більше знати не хоче, відтепер у неї лише одна донька, одна єдина дитина.

Тій доньці мама й допомагала, й дітей гляділа, а від Ольги відвернулася зовсім вона.

Згодом Ольга народила дитину, спочатку Андрій допомагав їй з дитиною, а потім повернувся до сім’ї, адже у нього там діти й онуки, та й бізнес з дружиною спільний, вони помирилися.

Так склалася доля доньки, як мама її вже давно й передбачала.

Лише тоді, через багато часу дійшло.

Тоді ж Ольга і сама прийшла до своєї матері.

Вона просила у Світлани сидіти з її дитино, адже мама вже на пенсії давно, час вільний має.

Ольга переконувала, що їй потрібно жити на щось, дитину годувати, вона хоче вийти на роботу.

Та Світлана була зовсім непохитною.

– У мене є лише одна рідна донька і її діти мої онуки. Більше в мене нікого немає. Шукай своє щастя в іншому місті.

Все це люди добре знали.

Одні люди Світлану дуже добре розуміли, а інші – засуджували: не може хороша мама ось так відвернутися від своєї дитини у такий важкий в її життя час, як би там не склалося її життя.

Але чи правильно мати вчинила?

Чи має вона право відвернутися зараз від Ольги?

КІНЕЦЬ.