Моя сестра Ірина вирішила змінити своє життя на краще.

Ми завжди були близькі, а останні роки її шлюб перетворився на справжнє випробування. Її чоловік, Сергій, як мені здавалося, дбав про себе більше, ніж про сім’ю, і це ставало все очевиднішим з кожним днем.

Якось увечері, коли ми сиділи на кухні за чашкою чаю, Ірина раптом сказала: — Я вирішила розлучитися з Сергієм.

Це було не просте рішення, але я більше не можу так жити.

Я подивилася на неї, розуміючи всю глибину її втоми та розчарування.

— Я знаю, як тобі тяжко, — відповіла я. – І я з тобою. Ми знайдемо тобі справжнього чоловіка, який цінуватиме і підтримуватиме тебе. Ірина посміхнулася крізь сльози.

Вона вже більше 20 років поодинці дбала про трьох дітей: двох своїх і, як жартівливо говорила, про третього — свого чоловіка, який більше був схожий на додаткову дитину в сім’ї, ніж на підтримку.

Останньою краплею став інцидент із продажем сімейного золота для нового телевізора для Сергія. Ця дія показала його справжнє ставлення до сім’ї.

У наступні місяці ми з Іриною разом шукали їй нового супутника життя, але головне, що я намагалася їй донести – важливо не просто знайти чоловіка, а знайти людину, яка буде поряд, підтримувати і поважати її як особистість і як жінку.

Зрештою, Ірина знайшла сили почати нове життя, залишивши позаду нездорові стосунки.

Цей період був непростим, але він навчив нас обох цінувати себе і не погоджуватися на менше, ніж ми заслуговуємо.

І найголовніше: сестра навчилася вірити в себе та у своє майбутнє без важкого тягаря минулого.

КІНЕЦЬ.