Всі роки свого заміжжя моя рідна сестра Катерина була за своїм чоловіком як за кам’яною стіною, це бачили усі рідні та далекі люди.

Іван сім’ю свою дуже добре забезпечував, адже важко працював саме він.

Моя рідна сестра практично ніколи сама не працювала, адже чоловік завжди шкодував її.

Коли народилися діти, Катерина так і залишилася домогосподаркою, слідкувала за чистотою вдома, смачно готувала і з турботою та любов’ю ростила своїх дітей, навіть коли вони вросли та стали дорослими.

Чоловіка Катерини не стало 5 років тому.

Грошей моїй сестрі не вистачало, а дітям потрібно було допомагати й сидіти одній в будинку вона більше не могла.

В Катерини сусідка вже давно їздить в Італію на заробітки, все знає там, привозить дуже хороші гроші, он дітям будинок декілька років тому великий купила, а нещодавно закінчила в ньому робити дорогий ремонт.

Катерину сусідка забрала до себе.

Працювати потрібно було, щоб допомогти дітям.

Старша донька якраз виходила заміж і потрібні були гроші на весілля, тому потрібно було згодом ще й дітям допомогти з житлом.

Моя рідна сестра в усьому старалася, як могла, щоб допомогти молодій родині.

Так минуло два роки невтомної та важкої праці.

А потім і син повідомив, що буде одружуватися.

І синові потрібно було допомогти з житлом, адже він дуже розраховував на матір.

Сестра моя важко працювала, щоб купити синові житло, практично нічого для себе не відкладала.

За весь час вона жодного разу не була вдома, адже постійно виникали все нові і нові потреби.

Навіть на великі свята не змогла приїхати, лише по телефону привітала своїх дітей та родичів.

Катерина дуже часто сумувала за своїми рідними, хотіла побачити дітей, хотіла вже додому, на рідну землю.

А в грудні моїй сестрі виповнювалося 50 років, гарний ювілей.

Вона планувала приїхати в Україну і відсвяткувати свій день народження разом з дітьми, ще й познайомитися зі своїм зятем та невісткою.

Але дітям вирішила нічого говорити, адже не знала чи вдасться все добре спланувати, адже ще з роботи потрібно було відпроситися і квитки додому купити.

Повідомила своїм дітям новину Катерина перед самим виїздом, але діти сказали що не зможуть її зустріти, оскільки їдуть відпочивати з друзями, адже у них все давно розплановано і плани псувати вони не хочуть друзям своїм.

Так прикро в матері стало на душі.

Невже для дітей важливіший їхній відпочинок ніж рідна матір, яка і на чужину поїхала лише заради них?

Їй було прикро за себе, адже вона сказала, що сумки у неї важкі й на вулиці не літо, як вона сама добореться?

Гостинців накупила всяких різних, подарунків, хоча день народження в неї.

Для своїх дітей же старалася, нічого не шкодувала.

Але здається вони для них не були настільки важливі, як і сама жінка.

Катерина все ж надіялася, що діти передумають і зустрінуть її, відкладуть усі справи, але ні – квартира зустріла її порожніми стінами.

Зараз тут живе син з невісткою, оскільки їхня квартира була ще не готова.

Лише на наступний рік мали заїжджати.

Свято своє Катерина теж провела одна, хоча я звала її до себе, але вона не хотіла, сумною була, діти вранці зателефонували та привітали зі святом.

– Мамо, ви відпочивайте, а ми через три дні приїдемо торт привеземо і відсвяткуємо, – сказала донька, моя племінниця Марина.

Катерина тихенько подякувала своїй доньці і відразу поклала телефон.

Вона твердо для себе вирішила, що більше не поїде назад, діти вже діти дорослі нехай самі заробляють собі на життя, а вона знайде для себе тут на рідній землі якусь роботу, а квартира в неї є.

Квартира в неї своя є, якось проживе на зарплату.

Якщо дітям важливіший відпочинок, а не рідна матір, то нехай самі їдуть на заробітки та працюють в далекій країні.

Катерина зі мною порадилася, чи правильно вона чинить, що не повернеться на заробітки, буде жити вдома, має ще 5 тисяч євро, про які не знають діти.

Я сказала, щоб залишалася і не їхала більше на чужину. А хіба я не права?

КІНЕЦЬ.