Мій перший шлюб видався для мене невдалим. Річ у тім, що коли нашій дитині виповнилося два рочки, то дружина сказала, що більше не хоче жити зі мною. Та і дитина їй непотрібна. Чи зупиняв я її? Звичайно, ні. Для чого мені потрібна дружина, яка ось так готова відмовитися від рідного маляти? Та довго мені довелося звикатися із самотністю і думкою, що мене ось так обводили кругом пальця протягом багатьох років.

Та минуло майже півтора роки і я знову закохався. Ліна була неймовірно доброю, ніжною, турботливою жінкою. Вона не раз казала, що найбільше мріє про створення сім’ї. Тому я наважився одружитися вдруге. На щастя, Ліна сподобалась синочку і вони прекрасно поладили. Жінка називала маля рідним сином, а синочок вважав її рідною мамою.

Біологічна матір же про нас не згадувала. Навіть жодного разу не зателефонувала, аби поцікавитися життям дитини. Грошей також не надсилала, як і подарунків. Тому я вирішив, що Дмитрику й не обов’язково знати про її існування, якщо так. Ну або краще розповім пізніше.

Все в нашому житті ішло розміряним, спокійним кроком. Аж поки в один день не з’явилась колишня. Як виявилось, вона розійшлася зі своїм кавалером і тепер хоче повернутись до нас. Уявляєте, як абсурдно це все виглядало? Ніби ми якийсь запасний варіант.

Коли Яна дізналась, що у мене з’явилась інша, то мало очі на лоб не полізли. Бачте, вона не очікувала, що я так легко забуду її і зможу полюбити когось іншого. Як тільки Яна зрозуміла, що у нашій сім’ї все склалося якнайкраще, то відразу почала шантажувати, що розповість синові, хто його справжня матір.

Мені страшенно не хотілося, щоб Дмитрик про все дізнавався саме так. Це ж буде величезним стресом. Я вважаю, що колишня дружина настільки бридко з нами вчинила, що просто не має права керувати нашим життям і отак псувати його.

Сам я постійно на нервах і кожної хвилини чекаю якоїсь негоди зі сторони. Та Ліні про це все розповідати не поспішаю, адже знаю, як вона розпереживається. Колишній я неодноразово повторював, що Діма не перестане любити свою маму, навіть якщо дізнається, що вона йому нерідна. Тому вона може не старатися, на маніпуляції я не ведусь.

Протягом останніх днів я був у пригніченому стані, тому Ліна відразу відчула, що щось не так. Брехати я не став, тому у спокійному тоні розповів всю правду. Я чекав на стурбованість зі сторони коханої, та вона навпаки заспокоїла мене і пояснила, що рано чи пізно це мало статися. А син уже немаленький і прекрасно все зрозуміє.

Вчора Яна пішла іншим ходом і покликала на зустріч уже Ліну. Там вони говорили про нашу таємницю і та навіжена попросила за своє мовчання кругленьку суму грошей. Всього я очікував від цієї жінки, але таке не вкладалося у моїй голові.

Яну ми послали куди подалі, а Дмитрику скоро самі розповімо всю правду. Щоправда, дуже переживаю щодо його реакції.

КІНЕЦЬ.