Моя робота та заробляння грошей за кордоном виявилися не зовсім щасливими для моєї родини. Я провела 15 років в Італії, старанно працюючи та відправляючи всі гроші додому, щоб прогодувати своїх трьох дітей – двох дочок та старшого сина.

Спочатку я заробляла тисячу євро та відправляла триста своїм дітям, залишаючи сотню собі на дрібні витрати. Мій італійський роботодавець – старенька Анна – була здивована моєю поведінкою, тому що в Італії діти не часто отримують підтримку від своїх батьків.

Зазвичай вони самі дбають про своїх літніх батьків або наймають няньку. Анна багато разів попереджала мене: те, що я роблю – невдячна справа.

Коли її слова не вплинули на мене, вона відмовилася давати мені гроші, щоб я не надсилала їх своїм дітям. Вона пообіцяла та підписала документи, що виплатить мені всю суму наприкінці року.

Однак я виявила наполегливість і все одно зуміла накопичити достатньо, щоби купити квартиру. Я зробила це таємно, не повідомивши своїх дітей.

Протягом цих років я також відклала тридцять тисяч євро і відправила кожному зі своїх дітей десять тисяч на купівлю власної квартири. Але ніхто з них нічого не купив, заявивши, що обрані ними варіанти набагато дорожчі.

Зрештою, мої діти дізналися про мою квартиру і почали сва ритися між собою через те, кому вона дістанеться. Вони зажадали, щоб я вирішила, завдавши мені багато прикрощів і стра ждань. Чому ж я не слухала Анну – досі не розумію…