“Моя наївна дружина думає,що я цього вечора їду у відрядження” – мило казав мій чоловік комусь у слухавку.
Мене звати Наталя, мені 30 років. Я ніколи раніше не помилялась як в тому, коли думала, що найщасливіша у світі, але я потім я зрозуміла, яка була дурною.
Зі своїм чоловіком я познайомилась близько 10 років назад, ми близько двох років зустрічались та потім він зробив мені пропозицію. Звати його Андрій, і здавалось би, він дуже добрий і турботливий. Згодом у нас з’явився син Назар, та донька Марія. Завдяки мені, моїй підтримці, чоловікові вдалось відкрити власне СТО, яке приносить непоганий дохід.
Хоч я могла б і жити лише на забезпеченні чоловіка, але я вважаю, що це не правильно, тому завжди хотіла мати свій власний заробіток.Я влаштувалась на швейну фабрику в нашому місті, поки діти у садку, та й у школі.
Я завжди намагалась за собою доглядати, я ніколи запускала себе в плані ваги, я займалась активно спортом, але після того, як я народила другу дитину, у мене з’явились лишні десять кілограмів, які навіть дуже повпливала на мою самооцінку. Але я швидко взяла себе до рук, тож почала правильно і здорово харчуватись, почала бігати щоранку, та робити зарядку. Але моя вага не думала зрушитись з місця навіть на один кілограм…
Після цього я помітила, що відношення мого чоловіка до мене змінилось. Все рідше між нами були поцілунки й обійми, а інтиму було б добре щоб хоча б раз в місяць був. Я розумію, що у всьому винен мій зовнішній вигляд, але я ж працюю над собою, роблю все можливо, щоб щось змінилось.
Одного разу я вирішила здивувати свого чоловіка приємним сюрпризом. Я приїхала до нього додому, одягла найкрасивішу білизну, приготувала його улюблену страву, гадала, можливо це знову нагадає нашу молодість і запалить вогник в наших стосунках, але після розмови, яку мені вдалось почути, я повністю розчарувалась…
«Киця, не переживай, я приїду до тебе десь через півтори години, і цілий вечір буде тільки наш, я своїй клуші повідомив, що я сьогодні ввечері виїжджаю у відрядження!» – я бачила його, як він це говорить, тож я скоріш залишила СТО, сіла у машину і поїхала по далі.
Я не думаю, що я могла б його пробачити, але все ж, я поправилась через те, що народила другу нашу спільну дитину, але я виглядала доглянуто, лише були дещо округлі форми. Скажу чесно, він теж не був таким красунчиком, з яким я познайомилась колись. За весь час він теж змінився, і живіт у нього виріс, і постарів, але я хотіла його приймати таким, яким він є!
«Клуша» – це було найобразливіше, що я могла почути. Невже я справді для нього дурна, не цікава? Я досі не можу висловити йому те, що я в курсі про його коханку! Мені шкода дітей, якщо все ж доведеться розлучитись. А жити й вдавати, що ніби все прекрасно – я не можу.
Наразі я хотіла зробити так, щоб він пошкодував, що втратив таку як я. Почала ходили у спортзал, та звернулась до дієтолога!
КІНЕЦЬ.