Моя кума стала мамою в сорок років, коли вже навіть неочікувала на таке чудо. Але замість того, щоб розвивати дитину, вона її залюблюює, не розуміючи, що цим лише шкодить Богданці.

Так сталось і недавно. Зоряна мені сказала, що дочка погано почувається, тому до школи вона не йде, а через годинку часу я дізнаюсь, що вони обидві поїхали на закупи в районний центр. Я таки буду їй якось натякати, що це не нормально

Моя кума навіть не усвідомлює, як псує життя своїй єдиній донечці.

Я вже не можу без слів за всім цим спостерігати, та як правильно пояснити кумі, що так робити не варто, я не знаю.

Можливо тут я знайду корисну пораду, бо геть не хочу псувати відносини які є між нами через непорозуміння і мою власну думку.

Так вийшло, що моя подруга зі своїм чоловіком дуже довго не могли мати дітей. Ось мої вже школярі, а в Зоряни все ніяк не виходить стати мамою.

Подруга вже бувало змирилась з думкою, що їй не судилося привести дитинку самостійно на світ, тому вже навіть почала задумуватись над усиновленням.

Та яким було наше здивування, коли Зоряна на своєму ювілеї сорокаліття повідомила нам, що при надії. Тоді за неї щиро раділи всі. Чоловік Зорянку носив на руках, балував і догоджав, адже це таке щастя, Бог подарував їм дитинку.

Народилась дівчинка, ім’я якій дали Богдана. Мене запросили за хрещену і це було так приємно і неочікувано. Наша Богдана зростала у великій любові і піклуванні. Перші кроки, перші слова. А потім я за ручку веду її вже дорослу до школи.

Та сьогодні моя хрещениця вже у шостому класі така доросла і вродлива дівчинка. Щоправда з навчанням у Богдани не дуже, часто хворіє, а часто і буває, що неохоча йти в школу.

Моя кума все дозволяє дочці, так вже її залюбила, що буває та не йде до школи, а в той час возить малу по магазинах. Та вона мабуть через свою надмірну любов геть не розуміє, що своїми діями сильно шкодить дитині.

Пропустивши шкільний матеріал, моя похресниця не розуміє, як їй далі вчитися. Через постійні безпідставні прогули, Богдана почала отримувати погані відмітки.

А що буде далі, мені і лячно уявити. Я з чоловіком в освіту дітей вкладала багато старань і коштів, і жодного дня не пожалкувала про це, адже маю гарні результати.

На мої зауваження Зоряна лише сміється. Каже, це дівчина їй оцінок особливо не потрібно.

– Нащо їй ці відмітки в щоденнику, якщо вона захоче працювати візажистом чи майстром манікюру, про що вже мріє з малечку.

Як донести до куми, що її думки з цього приводу хибні, і дівчині потрібно гарно і старанно вчитися, щоб досягти висот в житті, адже шкільні знання завжди будуть у нагоді і без цього ніяк.

Джерело