У нас дуже велика родина, у мене багато двоюрідних братів та сестер. І ось одна з таких сестер Люба живе неподалік від мене. Щоправда, живе вона не дуже добре.

У неї з чоловіком однокімнатна квартира, ремонт все ніяк зробити не можуть. Все со ромно їм гостей запрошувати. Люба має сина, він уже закінчує 8 клас.

Хлопчик розумний, дуже добре вчитися, з моїми дітьми близько спілкується.

Люба розповідала, що хочуть вони з чоловіком квартиру nродати та іншу купити, трохи більше.

Тому що син росте, вони вже в одній кімнате не поміщаються, кожному хочеться свій особистий простір мати. Та й молоді поки що, може, ще й другу дитину заведуть. З грошима все не дуже добре, збирати виходить абияк.

І ось нещодавно Люба мені зателефонувала, попросила у борг половину моєї зарnлати. Я так здивувалася, все ж таки кінець місяця у мене зараз немає таких грошей. Я думала, що вони вирішили взяти kредит чи іпотеку, вирішила дізнатися, на що Любі такі гроші:

-Ми хотіли сина порадувати, він же чудово школу цього року закінчив, треба йому велосипед куnити. -Але за таку величезну су му? -Так, він якийсь крутий хоче, тим більше, що ми обіцяли.

У мене просто нема слів. Тобто грошей, щоб куnити квартиру вони знайти не можуть, а щоб у такому складному становищі синові велосипед куnують – вони насамперед хочуть.

Тим більше якщо немає можливості, то навіщо даремно обіцяти дитині такі дороrі подарунки, якщо можна сказати правду і куnити щось деաевше.

КІНЕЦЬ.