Моя двоюрідна сестра Валентина вийшла заміж за Петра.

Жити вони разом з чоловіком своїм стали відразу після весілля у квартирі її мами.

Спочатку у їх сімейному житті було наче все досить таки добре, але згодом з’ясувалося, що Петро зовсім непрацьовита і байдужа до побуту людина.

На роботі він дуже мало заробляє, на тому й все, а домашня робота та увесь побут його ніколи не цікавили, він навіть хліба ніколи не купить сам, вважає, що це має робити дружина, або її мама. Він звик так і в них вдома тепер такий порядок.

А теща, вже за звичкою, готувала сама Петрові їсти, коли донька не встигала справитися з цим, та зятеві й це не подобалося, адже він вважав, що чоловікові має готувати дружина.

Валентина вже не раз хотіла розлучитися з чоловіком, та мама її відмовляла: що рідні скажуть, що люди подумають про них, що говоритимуть?

Так і жили, а згодом Валентина народила доньку, тому про розлучення й вже не думала, адже батько потрібен для дитини, сім’я має бути в доньки, як і у всіх діток.

Так і жили: чоловік заробляв зовсім небагато, нічого його більше не цікавило його, дитина повністю на Валентині, а побут весь на її мамі, але Петро все одно постійно чимось не задоволений, все не влаштовувало його.

Та згодом моя двоюрідна сестра Валентина таки зважилася на розлучення з чоловіком.

А вже через два місяці розповіла мені, що її Петро знову одружився.

Як виявилося згодом, у дружини Петра дуже непростий характер, вона на собі всю роботу не тягне, відразу все поставила на місця: зараз у них двоє дітей, Петро вдома готує і прибирає, не дивлячись на те, що має роботу, щовихідних їздить кудись з дітьми, щоб дружина могла відпочити і приділити час для себе. В усьому її слухає і намагається догодити.

Дивлюся я на цю історію, яка стільки років перед моїми очима розвивається і не можу повірити в це.

Не покидає мене думка проста, чому чоловік з одною дружиною був недобрим, а з іншою – золота людина? Як думаєте, в чому справа?

КІНЕЦЬ.