Ми з дружиною одружилися зовсім нещодавно. Друзі кажіть, що ми дуже гарна пара. Оксана маленького зросту та тендітної будови тіла, а у мене зріст 180 сантиметрів, я кремезніший за мою дружину. Ношу її часто на руках та дістаю їй щось з верхніх полиць. Вона цим часто користується, жартує з мене та любить, щоб я її катав на спині.

Називаю свою дружину жартома “Мала”.

Відразу після весілля ми переїхали в нову квартиру, яку придбали за гроші, подаровані на весілля, крім того, у мене ще були деякі заощадження. Місто у нас невелике та наша квартира знаходилася у двоповерховому будинку. В ньому було всього два під’їзди по 6 квартир. Так що наш переїзд помітили усі сусіди нашого дому та відразу прийшли знайомитись.

Відразу під нами жив кумедний дідусь Йосип, який усе про всіх знає, він дивився на нас якось насторожено. Сусіди казали, щоб ми не звертали на нього уваги, адже він уже довго живе на світі, дружина його померла десять років тому, дітей немає. Наш літній сусід, виявляється той ще казкар, любить розповідати історії з його життя.

Ми стали обживатися на новому місті, зробили невеличкий косметичний ремонт, купили нові меблі. Дідусь Йосип й надалі уважно спостерігав за нами.

Моя дружина доволі темпераментна жінка та часто любить влаштовувати різноманітні дитячі розваги. В той вечір вона затіяла бійку подушками. Кинула в мене подушку та почала втікати, я підхопив цю гру, потім ми почали обливатися водою та голосно сміятися. При цьому Оксана так ввійшла в роль, що декілька разів голосно сказала:

– Перестань, зараз поліцію викличу, щоб тебе втихомирили!

Звичайно, це був жарт. Проте, коли в наші двері постукала поліція, було вже не до сміху. Працівники поліції зайшли до нас додому, сказали, що надійшла скарга від сусіда буцімто чоловік б’є свою дружину. Ми почали сміятися, все пояснили. А дід Йосип увесь цей час стояв на сходах та заглядав до нас у квартиру.

КІНЕЦЬ.