Якщо хтось з читачів знайшов своє перше кохання на все життя, я з задоволенням вислухаю ваші історії. Однак сьогодні я розповім про дурість моєї доньки.

Розлучившись, я задавала собі питання, чому вийшла заміж за її батька, людину, яка ухилялася від усіх обов’язків, крім відпочинку.

У нас було дві дочки, їхнє виховання та турбота лежали виключно на мені.

Після розлучення він зник, нехтуючи навіть елементарними батьківськими обов’язками.Мої дочки, тямущі та добрі, змінилися у підлітковому віці.

Валентина, старша, стала бунтаркою, відбиваючи непокірність свого батька .

Наші сварки, часті та палкі, оберталися навколо її хлопця, Анатолія, якого я категорично не схвалювала.

Якось я дізналася, що Валентина вагітна. Її переживання були відчутні. Коли я розповіла про вагітність родині Анатолія, його мати зажадала докази батьківства, образивши гідність моєї дочки.

Я була в люті. Анатолій втрутився, зізнавшись у коханні та намірі одружитися з Валентиною, що тільки ще більше розлютило його матір. У результаті я запросила його жити з нами, що ускладнило нашу сімейну динаміку.

Тепер, обтяжена ще більшою відповідальністю, я думала звернутися за фінансовою підтримкою до колишнього чоловіка, за час відсутності якого накопичився значний борг з невиплачених аліментів.

КІНЕЦЬ.