Коли я чула від інших жінок про зраду чоловіка, була холодною до цих розповідей, правду кажучи.

Ну шкода мені жінку, знайома то моя чи не знайома людина. Але й що? В житті буває всяко.

Звикла, що люди навколо мене одружуються, потім розлучаються, мають другий шлюб, а далі живуть, як в кого складеться життя.

Така собі рутина. А ви по іншому ставитеся до цього? Таке життя.

Довкола мене багато розлучених жінок, хтось сам і дітей двох виховує, якось живуть, справляються, звикли.

Але тиждень тому моє життя розділилося на до і після, і вже, на жаль, ніколи не буде, як колись.

Я сама дізналася про зраду чоловіка.

Мій Іван! З яким я прожила щасливо 20 років у шлюбі!

Спочатку я на роботі бачу люди перешіптуються, якісь погляди дивні на мене, осторонь ходять, спілкуватися менше стали. Це я помітила на початку літа.

А потім сусідка мене зустріла, я пізно ввечері поверталася додому і Люда сама до мене підійшла.

– Світлано, скажу тобі правду, бо шкода мені тебе. Я сама розлучилася 3 рок тому, нелегкий період був в моєму житті. Чоловік рік зустрічався з моєю найкращою подругою, я й не знала нічого, а потім він до неї пішов. Усі люди знали, але не говорили мені довгий час і це засмутило мене найбільше. Тому я тобі скажу – твій Іван давно з кумою вашою зустрічається. Більше мене нічого не розпитуй, важко мені тобі це говорити. Краще у нього запитай.

Ноги мої були наче з бавовни, поки я додому дійшла. В голові одна думка – Іван і кума Оксана! Але ж вона старша за нього на цілих 7 років.

Невже може бути таке?

Я чомусь завжди думала, що то могла б бути якась молода дівчина, але точно не Оксана, якій 47.

Кума моя розлучилася давно, сама виховує доньку, має роботу, але заробляє небагато, така собі звичайна жінка – непоказна.

А тут така новина.

Іван був здивований, усе заперечував, казав не слухати нікого, адже люди завжди будуть пліткувати, а тим паче усі заздрять нашій сім’ї, адже ми дійсно дуже добре живемо.

Мій чоловік, дійсно, людина сімейна, я б сама ніколи не запідозрила б таке.

Відтоді спокою я не маю, наче й віру Іванові, але й слова сусідки з голови не виходять. Вже стала телефон чоловіка перевіряти, слідкую за ним. Але хіба це нормально?

Не знаю, що робити. Як бути тут?

КІНЕЦЬ.