Будинок Володимира знаходився на краю села, недалеко від лісу. Одного разу до будинку дідуся прийшла лисиця. Вона була худою, голодною і ледве перебирала ногами.

Чоловік не злякався тварини, бо бачив, що вона дуже стомлена і не зможе йому нашкодити.

Він дав їй трішки качки, яка вчора залишилась після вечері.

Лисиця кожного дня приходила до будинку Володимира. Сусіди через це на нього сердились.

Але він не звертав на них уваги, бо розумів, що тварині потрібна допомога.

Через декілька тижнів вона перестала приходити до нього додому. Сусіди дуже цьому зраділи, але не дідусь, який звик бачити лисицю біля будинку.

Минув місяць і на подвір’ї чоловік побачив знову лисицю. Він дуже зрадів і вибіг з будинку на двір.

Біля неї він побачив трьох маленьких лисенят, які дивились на нього.

Володимир зрозумів, що тварина увесь час носила їжу, яку він її давав своїм дітям.

Тепер вони прийшли подякували та попрощатись.

Після цього дня лисиць у селі більше не бачили.

КІНЕЦЬ.