Прочитала сповідь про почуття страху перед кредиторами та хочу розповісти схожу історію. Минулого року до нас на роботу прийшла дівчина. Мені вона одразу не сподобалася, але вона вибрала у подруги саме мене. Я делікатно мовчала, коли вона розпитувала про мене, про особисте життя, про хлопців. Дізнавшись, що я заміжня, запитала, чи є в мене коханець. Я здивовано подивилася на неї і відповіла, що в мене є чоловік і дитина. Юля закотила очі і сказала, що я не сучасна.

Поведінка в неї була дуже зухвала і розв’язна, мабуть, вона хотіла всім нам показати, наскільки вище за всіх нас. Відмінний манікюр, модно одягнена, завжди з грошима, все це вона виставляла як досягнення та вміння жити. Казала, що зустрічається із багатим хлопцем, щороку відпочиває на дорогих курортах, навіть на островах була.

Ніхто в офісі не став уточнювати на яких всі намагалися триматися від неї подалі. Її це засмучувало, тому вона, як липучка, пристала до мене. То на каву кличе, то палити, а як тільки вийдемо, одразу починає розповідати, як любить її хлопець, і як вона ним командує. Навчала і мене не бути дурною, а завести коханця. Чоловік для дому та заробітку, а зустрічі на боці – для душі.

Я перестала виходити з нею на перекури, казала, що зайнята. Після цього співробітниця демонстративно перестала зі мною розмовляти. Я була лише рада. Ніхто з нас не міг зрозуміти, як вона потрапила на роботу, адже нічого до ладу вона не вміла і не робила.

Якось увечері йдучи з роботи, вона сказала, що не буде її тиждень чи два, тому що летить з хлопцем на Балі. Ми ще посміялися, чи зможе вона знайти на карті це місце, бо вже давно переконалися в її розумових здібностях. Але ні за тиждень, ні за два на роботу ця Юля не вийшла, а потім з’ясувалося, що до нас її влаштувала її тітка, яка працює в нашій компанії бухгалтером.

Жодного багатого хлопця в неї немає, а є маса боргів і кредитів, от тітка й хотіла, щоб вона працювала, а вона, не віддаючи їй зарплати, сама погашала б її кредити. Але Юлю такий варіант не влаштував і вона звільнилася, а нам сказала, що їде на відпочинок.

Ми раді, що вона більше не прийшла, колектив у нас дружний, і вона була не доречна зі своїми розмовами. Ми при ній ніколи нічого не обговорювали, як знали, розуміючи, що то за людина. От тільки мені цікаво, як почуваються такі люди, коли брешуть та розуміють, що ніхто їм не вірить?

КІНЕЦЬ.