Вечір обіцяв бути ідеальним. Ресторан був чудово прикрашений, свічки горіли на кожному столі, а максимально покращений настрій гостей велично ковзав у повітрі.

Микола посміхався, дивлячись на свою щасливу дружину Ольгу, яка здавалася задоволеною увагою та любов’ю свого чоловіка та рідних. “Ти прекрасна сьогодні,” – шепотів Микола своїй дружині, затамувавши подих від захоплення перед її красою.

“Дякую, коханий. Ти зробив цей день незабутнім,” – посміхнулася Ольга. Саме в цей момент, коли атмосфера здавалася ідеальною, у ресторан увійшов кур’єр із величезним букетом червоних троянд.

Підійшовши до Ольги, він сказав: “Це для вас” – і передав їй букет та конверт. Ольга здивовано відкрила конверт і прочитала записку. Обличчя її стало блідим, очі розширилися від жаху.

Микола, помітивши зміни на обличчі дружини, спитав: “Що там написано, люба?” Насилу ховаючи хвилювання, Ольга прочитала вголос: “Люблю тебе більше життя!” На мить у залі стало тихо, всі гості зупинилися і дивилися на Ольгу та Миколу. “Хто послав тобі це?” – спитав Микола, відчуваючи, як його серце шалено стукає.

Ольга, проковтнувши сльози, відповіла: “Я не знаю… Це… Це, мабуть, якесь непорозуміння.” Микола взяв конверт і, переконавшись, що імені відправника немає, подивився на свою дружину: “Ольга, що відбувається? Від кого це?”

Сльози текли по щоках Ольги, і вона зізналася: “Це людина, з якою я зустрічаюся вже півроку. Я так не хотіла, щоб ти дізнався…” Свято було зіпсоване.

Гості, намагаючись уникнути напруженої обстановки, почали потихеньку йти. Микола, відчуваючи себе зрадженим, теж вирішив піти, щоб осмислити те, що сталося. Та ніч стала переломним моментом для їхніх стосунків, і подальша доля їхнього шлюбу ще залишалася під питанням.

КІНЕЦЬ.