Галина їхала далеко від рідного села. Їй хотілось якнайшвидше бути у місті. Там ніхто її не знає і ніхто не буде косо дивитись на неї. Вона знала, що має бути сильною заради дитини.

Хлопець покинув її дізнавшись про те, що невдовзі стане батьком.

Він сказав, що не хоче дітей і швидше за все це не його дитина. Слова коханого образили Галину і вона розплакалась. Микола не став заспокоювати дівчину він розвернувся та пішов геть. А вона сиділа і плакала, у цей момент їй здавалось, що її життя закінчилось.

Заспокоївшись вона вирішила, що забуде Миколу і буде жити заради дитини. Вона поїде геть зі села, щоб більше ніколи не бачитись з колишнім хлопцем.

Вона ніколи не зраджувала коханого. Вона мріяла, що колись вони одружаться. Але зараз це не важливо, бо Микола не хоче цієї дитини.

Коли вона дізналася, що вагітна, то зраділа. Вона думала, що її хлопець радітиме цій новині.

Подруга уже неодноразово попереджала Галину, що Микола її не любить та залицяється до усіх дівчат у селі.

Але вона її не слухала, вона думала, що Марина заздрить їхньому коханню. А потрібно було тоді прислухатись до подруги і зараз вона б не плакала.

Дівчина навіть і уявити не могла, що колись розстанеться з коханим. Вона думала, що у майбутньому їх чекає щасливе сімейне життя. Вона мріяла, що коли хлопець дізнається про дитину, то одружиться з нею. Вона не чекала, що він покине її. Він сказав, що дитина не від нього, а від їхнього знайомого Андрія.

Бо цей хлопець уже давно бігав за Галиною. Але вона не звертала на нього увагу, бо кохала Миколу. А зараз її коханий відмовився від неї та дитини.

У місті жінка знайшла житло, а тоді роботу. Вона знала, що вона має зробити усе, щоб підготуватись до народження дитини і дати їй щасливе дитинство. Адже одинокій матері без підтримки рідних буде важко.

Усе складалось добре і через декілька місяців Галина пішла у декретну відпустку та народила здорового хлопчика. Вона з дитиною гуляла у парку, аж раптом зустріла свою подругу. Вона приїхала у місто до родичів, які жили недалеко від Галини. Дівчата розговорились.

Марина розповіла подрузі, що Микола одружився.

Від цих слів дівчині стало погано, вона зблідла, а з очей покотились сльози. Вона не очікувала почути таке.

У колясці заплакала дитина і Галина почала її колисати.

Вона дивилась на сина і уявляла, як весілля колишнього хлопця. Їй було боляче та образливо.

– Ти не переживай, ти ще знайдеш свою половинку. Микола тебе не вартий. – сказала Марина.

У цей момент Галина спробувала заспокоїтися, вона знала, що має заради кого жити. Її синові потрібна здорова, сильна і щаслива мати. А про Миколу вона більше згадувати не буде.

КІНЕЦЬ.