Кілька тижнів тому між мною та моєю донькою Поліною виникла серйозна суперечка.вона вже 3 роки заміжня.  Незважаючи на спокійне сімейне життя, вони з чоловіком досі не мають постійного місця проживання, винаймають квартиру. тим часом ми з чоловіком володіємо трикімнатною квартирою, яка стала результатом багаторічної сумлінної праці в Польщі та дбайливого заощадження.

Крім того, мій чоловік має двокімнатну квартиру, успадковану від свого діда, яку ми здаємо в оренду, отримуючи при цьому непоганий дохід.

Нещодавно до нас звернулася сваха , яка запропонувала допомогти нашим дітям. Нібито їхня неспроможність дозволити собі орендоване житло може призвести до їхнього розлучення, що нібито пов’язано з нами. У цій ситуації я не знала, як мені краще вчинити.

Мій зять Богдан наполегливо наполягає на тому, що ми повинні подарувати їм другу квартиру. Однак я пам’ятаю, як перед весіллям застерігала свою доньку , що її чоловік повинен взяти на себе відповідальність за її забезпечення. Отже, я вважаю, що це його обов’язок – вирішувати житлове питання самостійно.

Незважаючи на бажання стати мамою, Поліна утримується від цього через те, що живе в орендованому житлі. Втім, я не вважаю це проблемою, адже ми самі колись жили в орендованому житлі без шкоди для здоров’я.

Це не перший випадок, коли мій зять і його мати просять у нас квартиру. Доведена до краю, я нарешті звернулася до доньки, закликаючи її припинити вимагати житло.

Згодом між мною та донькою розгорнулася серйозна суперечка, яка призвела до нашого теперішнього відчуження. Незважаючи на це , я залишаюся переконаною, що вчинила правильно, оскільки не мені вирішувати житлові проблеми молодого покоління.

А ви як вважаєте?

КІНЕЦЬ.