Я навчаюся на третьому курсі і поки що не можу дозволити собі нічого, окрім підробітку, так само як і мій хлопець. Він жив у гуртожитку з першого курсу, де крім нього в кімнаті було ще п’ятеро хлопців.

Йому там, звичайно, не подобалося, тому що він дуже доглянута і акуратна людина, а його сусіди по кімнаті зовсім не такі, і з ними нелегко знайти спільну мову.

Як тільки наші стосунки стали трохи серйознішими, я запропонувала йому переїхати до нас з татом.

У трикімнатній квартирі нас і так було тільки двоє, і тільки взимку бабуся приїжджала з дачі на пару місяців, поки не потеплішало.

Тато був не в захваті від такої перспективи, але мені вдалося його вмовити. Я дуже люблю Романа, тому хотіла створити для нього людські умови, і татові не було чого заперечувати.

Так мій хлопець переїхав до нас жити. Він навчався, по можливості підробляв, а коли мав вільну хвилину, то відпочивав вдома. Останнє моєму татові не подобалося найбільше.

– Кожного разу, коли я приходив з роботи, твій Роман лежав на дивані, закинувши ноги на стіл, всі прохолодні напої в холодильнику, і дивився телевізор. А ти даєш йому гроші. Він не схожий на твого чоловіка!

Мій тато називає його неробою і жиголо і намагається змусити його платити за оренду, але Роман все ще живе в гуртожитку, бо боїться втратити свою кімнату, якщо мій тато  виселить його.

А мені доводиться платити за оренду щомісяця, так що у мене не залишається грошей для нас з татом. Але я не звинувачую Романа. Ми обидвоє ще молоді і не можемо багато заробляти.

Я б хотіла, щоб мій тато зрозумів це і перестав так сильно на нього тиснути. Він завжди намагається втекти з дому через мого батька, і я все ще хвилююся, що він зустріне когось іншого і з радістю поїде від нас.

Я не можу цього допустити, адже Роман давно вкрав моє серце, і я сподіваюся колись вийти за нього заміж, а не втратити його через егоїзм тата.

КІНЕЦЬ.