Пишу сюди, бо не знаю, що мені робити далі.

З одного боку – коханий хлопець, а з іншого – мої гроші. Тому прошу, будь ласка, дайте нормальну пораду.

Мені 48. Давно розлучилася з чоловіком, ще коли дітки малі були. Ні аліментів, ні дзвінків на свята від нього не отримувала. Батьки допомагали мені виховувати Влада та Каролінку. От якби не вони, я б точно пропала.

Рівно 26 років свого життя присвятила дітям та роботі. Ще на початку я працювала звичайною прибиральницею, мила підлоги у супермаркетах і офісах. Хоча за освітою я медик. Про особисте життя якось часу не було навіть думати. І хто гляне на жінку, яка самотужки виховує двох діток? Та на мене б ніхто не подивився.

Але за ці роки я досягла багато чого. Відкрила свою стоматологічну клініку у Львові, дітям купила по квартирі, собі машину. Батькам подарувала будиночок за містом, бо вони давно мріяли про дачу. Кароліна одружена, живе з чоловіком та дітками в Івано-Франківську, а син з невісткою у Львові. Часто приходять до мене у гості, аби я поняньчилася з онуками.

У березні я познайомилася з Ростиком на одній медичній конференції. Він пригощав мене кавою, круасанами, потім провів додому. Він мене чимось зачепив. Такий галантний, ввічливий, розумний, з почуттям гумору. Ми обмінялися телефонами. Ростик часто дарував мені квіти просто так чи водив у кафе.

Однак, через 3 тижні він почав себе дуже дивно поводити.

Наче змінився. Раз попросив у мене 5 тисяч гривень:

– То мамі на лікування. У неї проблеми з серцем. Я все поверну, обіцяю.

Я з жалості позичила йому ті нещасні 5 тисяч. Але минув тиждень, а грошей все нема.

Потім Ростик знову попросив, але вже більшу суму:

– Та треба 10 тисяч. Розумієш, я у мами єдина та пізня дитина. Ніхто, крім мене, не може про неї потурбуватися.

– Але ж ти мені попередній борг не віддав.

– Мені зарплату на роботі затримують. Ну що ж, раз ти не хочеш, доведеться брати кредит.

Тоді я відчула дикий сором та віддала Ростику гроші. Не просила ні документи показувати, ні розписку писати. Боялася його образити.

Однак, моя кума каже, що він альфонс та аферист:

– А він тобі фото мами показував? А казав, що за діагноз?

– Ні

– Наївна! Він тобі гроші не поверне. Навіть більше – обкраде до нитки.

Мені було не дуже неприємно слухати ці докори. Але після розмови з кумою щодня думаю – а чи це правда? Адже Ростик дійсно не говорив мені про хворобу, не казав, у якій лікарні мама його лежить.

Однак, не хочу на пряму про це казати Ростикові. Він мені подобається дуже і я б хотіла навіть з ним жити та створити родину.

Загалом, зараз борг Ростика майже 30 тисяч гривень. Звісно, є сумніви, що він захоче потім ще і ще більше грошей та зникне.

Тільки я вірю, що Ростик не такий. Діти поки про мого хлопця та борг нічого не знають. Впевнена, вони на мене ще кричатимуть що я чужій людині гроші зичу.

Тому пишу сюди – як мені вчинити? Я не хочу через гроші втратити коханого. Але 30 тисяч на дереві не ростуть просто так.

КІНЕЦЬ.