Я розлу чилася з першим чоловіком, і в мене одразу з’явився другий. Тільки моїй доньці від першого шлюбу новий тато зовсім не подобався.

Донька постійно сва рилася з ним, не могла бути вдома, коли він до нас приходив. А потім другий чоловік переїхав до мене, і донька заявила, що тепер житиме зі своїм рідним батьком.

Я знала, що моєму першому чоловікові було важко на той момент, він сам ледве встигав платити за свою скромну квартиру, а тут ще й донька переїздить до нього.

Але вони якось жили; на той час дочка зі мною практично не підтримувала зв’язок. Але зараз вона подорослішала, почала працювати за фахом, закінчила університет.

І зараз живе у квартирі свого хлопця, точніше, нареченого. Вони планую зіграти весілля через три місяці, а зараз копять гроші. Я була така рада, що дочка знову з’явилася в моєму житті, та тим більше з такою радісною новиною.

Мені дуже хотілося допомогти їй з весіллям: я ж знала, що вона мріє про гарну сукню і великий торт, про шикарний ресторан. Але з її нареченим грошей вистачило б тільки на скромні веселощі.

Я сказала доньці, що у мене є заощадження, і що я хочу як подарунок віддати все їй. Вона була така рада; потім ми з нею сиділи і довго обіймалися, ще й плакали.

Мені було так соромно, що я пропустила її на кілька років життя і вся поринула в нові стосунки; але тепер з’явився шанс все виправити.

Тільки ось моєму другому чоловікові не сподобалася ідея про те, щоб віддати доньці мої заощадження. Ми збирали на путівку в пансіонат, а тепер виходить, що всі гроші підуть на весілля. Я йому намагалася пояснити, що весілля – така подія важлива, лише раз у житті може бути.

Але він категорично проти давати їй гроші, і досі тримає на неї образу. Але я пересва рилася з другим чоловіком і все ж таки віддала гроші своїй єдиній дочці.