Чому чоловіка такі егоїстичні, невже вони не думають, що ми жінки створені для того, аби дарувати радість і піклуватись про вас та дітей.

Я не розумію, чому я повинна кудись йти працювати й заробляти якісь кошти, бо я і так непогано живу. Я планую стати матір’ю в найближчому майбутньому й дбати про дитину, а поки вчусь на чоловікові.

Мій Ігор працює головним інженером в державній структурі й заробляє доволі чималі кошти. Оскільки ми живемо у його квартирі, що дісталась йому від бабусі, то витрати на місяці не такі вже й великі.

Ми вчасно зробили ремонт і ми чимало коштів отримали на весіллі від моїх батьків та його родичів.

Зізнаюсь чесно —  я ніколи не працювала. В мене були батьки, які за мене дбали і я знайшла собі такого чоловіка. Ну як знайшла, це мене батько з ним познайомив, бо це був син його колеги по бізнесу. А я звикла слухати батька. Так ми й подружились.

Але якщо в його сім’ї звикли працювати всі члени родини, то я дещо іншого поля ягоди й не хочу підлаштовуватись під чиїсь стандарти.

Ігор вважає, що кожна людина повинна працювати, щоб не гальмувати свій розвиток і не вбивати свій потенціал. Тим паче він хоче швидше придбати нам будинок, а квартиру здавати в оренду й отримувати з неї невеликий прибуток.

Моя робота звісно зробила б цю мрію набагато реалістичною.

Він і посаду мені знайшов у його фірмі досить високооплачувану, але я не хочу. Чому я повинна йти на роботу?

А він лише обурюється на мене й кривить носом.

Подумки думаю, чи не розчарую я його як дружина і чи не почне він шукати іншу собі на заміну. Що ж мені робити, щоб і чоловіка не втратити і не йти на роботу?

КІНЕЦЬ.