Мій чоловік за першим покликом біжить до колишньої і постійно позичає їй гроші, але проблему в цьому бачу тільки я

 

Мені досить довго не щастило у стосунках. З першим чоловіком двічі одружувалися і розлучалися, всі намагалися зберегти шлюб. Бодай заради дітей. Потім, коли стало зрозуміло, що це марно, перестали спілкуватися. Нині колишній чоловік зустрічається лише з дітьми, у нього з ними непогані стосунки.

Після такого складного шлюбу я довго приходила до тями. Декілька років було не до побачень. Займалася дітьми, домом, кар’єрою. Але, звичайно, все одно іноді почувалася дуже самотньою.

А потім я познайомилася з Ігором. Він мені дуже сподобався. Звичайно, після розлучення я ходила на побачення, але майже всі вони були жахливими. Або це були чоловіки, які розраховували на на вільні стосунки після першого побачення. Або ті, які починали розповідати про свої попередні стосунки і весь вечір скаржилися мені на те, які вони були погані дружини/дівчата. Був один, який наприкінці побачення попросив позичати гроші.

На той час як я зустріла Ігора, вже практично зневірилася знайти когось нормального. А ось він. Гарний, високий, дбайливий. Перше побачення у нас було у відкритому ресторані. Він спеціально заздалегідь взяв теплу куртку, щоб я не змерзла. Здавалося б, дрібниця, а так приємно!

Того вечора ми дуже мило поговорили. Я чесно сказала, що у розлученні, виховую двох дітей, чоловік допомагає грошима, і спілкуються з ним тільки вони, а не я.

Ігор теж розповів про себе. Що майже дванадцять років прожив у цивільному шлюбі, розлучився з близько двох років тому, але вони періодично спілкуються, оскільки обидвоє дорослі, адекватні люди перебувають у загальній компанії друзів та інше. Тоді все звучало цілком нормально.

Після першого побачення ми з Ігором продовжили спілкування. Мені сподобалося, що він не поспішав. Сказав, що ми маємо скільки завгодно часу, щоб дізнатися один одного. Тому ми спокійно зустрічалися кілька разів на тиждень і багато переписувалися.

І чим більше я його знала, тим більше мені здавалося, що він той самий. Через місяць Ігор навіть познайомився із моїми дітьми. Він їм дуже сподобався і вони йому теж. До того часу я можу вже точно зрозуміла, що закохалася в нього. Не могла повірити своєму щастю.

Тим більше, що це почуття було взаємним. Ігор дуже обережно говорив про наше спільне майбутнє, що мене тішило. Потім познайомив мене зі своїми друзями. Це був відповідальний момент, оскільки серед них була і колишня співмешканка Ігора – Таня.

– Не хвилюйся, вона там буде зі своїм новим чоловіком, – попередив мене Ігор. – І я впевнений, що ви подружитеся.

Мені не дуже хотілося знайомитися з колишнього свого чоловіка, але подітися було нікуди. Тим більше, Таня і її новий чоловік здалися мені цілком милими. Я навіть подумала, що згодом зможу з нею потоваришувати.

А ще того вечора я познайомилася з Сонею. Вона також входила до компанії друзів Ігора. За столом ми з нею сиділи поруч і якось швидко порозумілися. Слово за слово, і в якийсь момент Соня у мене спитала:

– А тебе не дратує, що твій Ігор витрачає стільки грошей та часу на свою колишню?

– Про що ти говориш? – не зрозуміла я.

– Ти що, не знаєш? – здивувалася Соня.

– Він досі зривається за її першим покликом. То їй розетку треба полагодити, то шафу зібрати. Гроші їй постійно позичає, і я впевнена, що вона йому не віддає борг. А це при тому, що має когось вже іншого.

Вдома я обережно поговорила з Ігором. Виявилось, що це правда!

– Ну, і що тут такого! – обурився він.

– Таня мені не чужа людина. Ми стільки років жили разом і зараз залишаємось найкращими друзями. А як я можу не допомогти найкращому другові?

І тепер я не знаю, що робити. Ігор чітко дав зрозуміти, що не збирається якось змінювати ситуацію і продовжуватиме спілкуватися з колишньою на колишньому рівні. Звичайно, я намагаюся заспокоїти себе, мовляв, така дружба це нормально.

Але в глибині душі вважаю, що це марення. Ну ось який чоловік стане давати гроші і бігати лагодити меблі жінці, якщо вона йому байдужа? Думаю, якщо я зараз поставлю умову, щоб Ігор вибирав між мною та Танею, він вибере її.

При цьому мені до сліз прикро. Тільки зустріла доброго, веселого, дбайливого чоловіка, а в нього такий зв’язок із колишньою.

КІНЕЦЬ.