У шлюбі з чоловіком вже 12 років (а разом прожили 15 років). Є донька 11 років. Жили добре, працювали в одній компанії.

Мій чоловік шановна людина на керівній посаді. Познайомилися з ним в інституті ще студентами і з того часу разом. Починали з ним, як і багато інших подружніх пар — «ні кола, ні двору».

Професійну кар’єру починав чоловік із самих низів і виріс до пристойної посади. Начебто нічого не віщувало біди.

Раділи життю, подорожували, будували плани на майбутнє. І одного прекрасного дня на роботі з’явилася жінка.

Вона старша за мого чоловіка на 4 роки. Дітей немає, живе з одруженим чоловіком, який має сім’ю далеко від нашого міста.

Він був на заробітках у цьому місті багато років, старший за неї на 20 років. Вона почала спілкуватися з моїм чоловіком на роботі, як і з іншими колегами.

Нічого підозрілого я не помічала. Та й на роботі я поводилася спокійно, не заводила друзів, ні з ким не спілкувалася на особисті теми.

За місяць до відходу чоловіка із сім’ї у нас почались якісь напружені стосунки.

І одного дня він зібрав речі і пішов з дому. Я була у розпачі. Як же так? Чому?

Я навіть і не здогадувалася, до кого він пішов. Так хотілося подивитися їй у вічі. Зрозуміти, що в ній такого, що заради неї чоловік залишив свою сім’ю.

Він людина порядна, з поважної та гарної родини. Я на 100% впевнена була, що він ніколи не піде з родини.

На роботі всі здогадувалися, але я, як сліпе кошеня, нічого не бачила і не чула. Я приходила додому після роботи, зачиняла двері і ні з ким не спілкувалася.

Такий стан був жахливий, нікого не хотіла бачити та чути. Через 2 тижні чоловік повернувся додому.

Я його прийняла, була дуже рада. Все пробачила, аби моя кохана людина була завжди поруч.

Це для мене був урок на все життя. Після цього я стала поступово дізнаватися про шокуючі факти від чоловіка і колег.

Було це 1,5 роки тому, досі в тремтіння кидає від цього. Ця жінка ще в молодості помітила дорослого чоловіка (на той момент йому було 45 років), знала, що він має сім’ю в іншому місті. А сам він тут працював.

Посада солідна. Прожила із ним 10 років. Сім’ю чоловік не кидав.

Я так розумію, він проживав з нею для своєї зручності. Напевно, не хотілося жити холостяцьким життям, доки перебував на заробітках.

Коли вона прийшла до нас на роботу, помітила мого чоловіка. Вона старша за чоловіка на 4 роки. Спілкувалася з ним потай цілий рік, і ще проживала з цим чоловіком.

І ось настав час цьому чоловікові піти на заслужений відпочинок (пенсію). Він подякував їй за всі роки, проведені з ним, купив їй квартиру, і поїхав до своєї родини.

І тоді вона почала «обробляти» мого чоловіка. Казала йому: «Тобі з дружиною погано, нудно, незатишно тощо. А зі мною добре. Гарний халатик вдома, смачна вечеря, походи ресторанами, боулінгами тощо».

Стверджувала, що я не гідна бути його дружиною, а з нею він житиме, як у казці. Загалом, вбила в його голову, що вона розумниця та красуня, а я ні.

Довго його «обробляла», і нарешті вийшло.
Відразу почала готувати документи на розлучення, поділ майна тощо.

Навіть вже подумки витратила гроші, виручені від нашого розлучення (з’їздила в автосалон дорогих авто на тест-драйв і вибрала собі автомобіль). Слава Боже, до цього не дійшло, чоловік одумався і прийняв розумне рішення.

Але, за ці два тижні, що він провів з нею, вона встигла зробити так, щоб в них з’явилася дитина. І зараз її дитині вже рік.

І тепер у нас постійні нервування. Вимагає гроші, вимагає приходити та ростити дитину, як у повноцінній родині.

Потребує сімейних зобов’язань для себе. Цій жінці зараз 37 років.

Я не зрозумію, як люди у такому віці можуть таке творити? Зрештою, що вона отримала? Адже не про це вона мріяла.

КІНЕЦЬ.