Мій чоловік дуже справедлива людина. Ось ніколи він не вважав, що все по господарству я маю робити сама. Посуд ми мили разом, їжу готували по черзі.

– Працюємо разом, отримуємо однаково, тому й обов’язки ділимо на двох, – міркував Сергій.

– А що буде, якщо я зароблятиму більше? – З посмішкою запитала я.

– Такого ніколи не буде. Ще трохи треба напружитись, і я виб’юся в начальники! А це дуже не погані грошики! – казав чоловік.

– І як ми тоді почнемо ділити наші обов’язки? – Уточнила я.

– Мені ніколи буде займатися цими клопотами. Ти на себе візьмеш ці справи. А згодом переведешся на пів ставки та працюватимеш чисто для задоволення. Займешся домом повністю, – казав Сергій.

Я не дуже полюбляла займатися домашніми справами. Мене повністю влаштовувало, що побут ми ділили з чоловіком навпіл. Але я була спокійна, адже я мала переатестацію, за результатами якої зарплата моя повинна значно зрости.

Але не встигла. Прийшов якось у п’ятницю сяючий Сергій і гордо повідомив, що відтепер він головний здобувач у родині. Суму він не озвучив, але по очах було видно – солідна надбавка!

Його не підвищили на посаді та не перевели до іншого відділу. Йому не дали нових обов’язків. Але як тоді сталося підвищення зарплати?

– Мій шеф мене нарешті гідно оцінив! Я на роботі великі справи роблю, не папірці перебираю, – із дивною, знахабнілою сумішшю заявив чоловік.

І почалося в нас інше життя. Переходити на пів ставки я не хотіла, та чоловік і не пропонував поки що. Але вимоги у нього до мене неабияк зросли.

– Де сніданок? – Здивовано запитав він наступного ж ранку після оголошення про підвищення зарплати.

– Який ще сніданок? – насупилась я. Взагалі мені треба було поспішити. Мені хотілося б, щоб чоловік зварив хоча б каву. Але він мав інші плани.

Щоб не засмучувати Сергія в перший день після підвищення зарплати я все ж таки підсмажила два яйця. Але чоловік невдоволено зморщив носа. Пан хотів кашку! Кашу він отримав наступного дня. Для цього мені довелося підвестись на пів години раніше.

До того, як чоловікові пообіцяли нечувані гроші (судячи з його загадкової посмішки, так і було), той, хто готував вечерю, звільнявся від миття посуду. Тепер і приготуванням вечері, і миттям каструль займалася я. Сергій схвально кивав. А якщо десь я чинила всупереч його переконанням, терпляче й поблажливо пояснював.

І була ж у його словах логіка. Так, він тепер весь виснажується на роботі, тож не може витрачати свій ресурс удома. А я, хоч і теж працюю весь день в офісі, але не є головним годувальником.

Власник високої зарплати одразу розучився закидати речі у пральну машину. Натомість навчився жваво покрикувати на мене за те, що сорочки не випрані.

На своїй роботі я була на хорошому рахунку, тож незабаром теж отримала підвищення. Але зовсім невелике – всього на десять відсотків від колишнього заробітку. Тому я й говорити про це не стала чоловікові.

Я з нетерпінням чекала дня, коли чоловік отримає зарплату. Це ж тепер в нас у сім’ї буде гарний дохід. Цікаво, який? Але судячи з того, як мій чоловік почав нахабніти, це дуже хороший дохід.

Може, мені вистачить на пуховик? А може, навіть узимку на кілька днів у гори з’їздимо? Чи може взагалі на море на декілька тижнів? У мене солодко защемило серце від передчуття.

Але у день зарплати чоловік прийшов пізно. Та ще із запахом алкоголю. А це мені вже зовсім не сподобалось. Це ж яким “забезпеченим” і “здобувачем” треба бути, щоб ось так знахабніти?

І я вчепилася в чоловіка мертвою хваткою. Сказала, що при великій зарплаті слід було найняти помічницю і купити посудомийну машину, замість того, щоб вантажити мене.

– Люба, ну ти чого лаєшся. Помічницю ми не можемо собі дозволити. Та й посудомийну машину поки що теж. Не настільки вже мені підвищили зарплату?

– А на скільки? – З викликом запитала я, передчуваючи відповідь від кількох десятків тисяч.

Сергій спочатку м’явся, потім зблід, потім почервонів і вимовив із сумішшю гордості та збентеження:

– На три тисячі гривень.

Я зі стільця мало не впала від сміху. І цей негідник перетворив мене на прислугу через три тисячі гривень? Моє підвищення було втричі більше! Я спокійно дістала розрахунковий папір і продемонструвала свій дохід.

– Любий, здається, я знаю, хто сьогодні готує вечерю і прибирається у квартирі! – солодко промуркотіла я.

А чоловік засмучено кліпав очима. Потім зітхнув і пішов на кухню гриміти сковорідками.

КІНЕЦЬ.