Михайло купив нову квартиру і з нетерпінням чекав, коли зможе зробити пропозицію дівчині, з якою зустрічався вже рік, Марині. Він багато працював, щоб підготувати квартиру до заселення, але на оздоблювальні роботи йшла більша частина його зарплати, і грошей на пишне весілля не залишалося.

Батьки Марини, навпаки, були забезпечені і могли зробити свій внесок на весілля.

Марина ж терпляче чекала на закінчення ремонту, щоб одразу після весілля переїхати до Михайла. Якось Михайло вирішив відвезти Марину до своєї матері, яка жила в селі за сто кілометрів від міста.

Однак Марина була не в захваті від цієї поїздки та намагалася відкласти її. Мати Михайла виховувала його одна, він часто відвідував її та допомагав матеріально.

Купивши саме трикімнатну квартиру, Михайло також мав намір перевезти матір із села ближче до себе. Коли Михайло дістався до будинку матері, він виявив, що вона слабка, і відразу викликав швидку допомогу. Мати потрапила до лікарні, що змусило Михайла задуматися про відстрочку весілля.

Однак лікар запевнив його, що стан матері не серйозний і що вона скоро видужає. Михайло щодня відвідував матір у лікарні, а підготовка до весілля тривала у звичному темпі.

За тиждень до весілля Михайла попросили поїхати у відрядження. Він обіцяв Марині повернутися вчасно, але турбувався, що виписка матері з лікарні відбудеться за його відсутності.

Михайло попросив Марину зустріти його матір із лікарні та пожити з нею у новій квартирі до його повернення. Марина погодилася. Після закінчення відрядження Михайло повернувся додому, очікуючи побачити у квартирі свою матір.

Однак Марина відправила його матір до села з водієм батька. Михайло був лютий і зрозумів, що Марина не має наміру піклуватися про його матір. Він сказав Марині, що весілля не буде, і вона поїхала до батьків наступного ж дня. Михайло перевіз матір у місто, ближче до себе.

Він зрозумів, що прийняв правильне рішення припинити стосунки з Мариною, бо не міг бути з людиною, яка не цінує сім’ю та турботу про близьких, з людиною, з якою має різні цінності.