Після року шлюбу я почала думати, що Олександр мені не вірний. Відразу я відганяла від себе ці думки, думала, що мені здалося. Причини чому чоловік став пізніше приходити додому були вагомі та різноманітні: то на роботі затримали, то у його мами вдома зламався кран, то автобус затримався. Ні, він що думає, що я в лісі росла і така наївна?

Згодом такі затримки з роботи почастішали та Олександр став ховати від мене свій мобільний телефон. Одного разу я попросила його дати мені переписати один важливий номер з його телефону, так він перебив мене та сказав, що сам мені його продиктує.

Якось мені все-таки вдалося дістатися до його телефону, коли чоловік приймав ванну. В момент, коли я взяла в руки телефон Олександра, на нього прийшло повідомлення. Та мої підозри підтвердились. Писала його коханка, з’ясувалося, що вони планують зустрітися у нас вдома тоді, коли я поїду у відрядження. Першою думкою було влаштувати грандіозний скандал, та здоровий глузд взяв верх та я стала планувати п омсту.

Як і було заплановано, я поїхала у відрядження, сказала, що за декілька днів повернуся. Проте впоралася я набагато раніше, приїхала до мами чоловіка та попросила її поїхати зі мною. За легендою, яку я придумала, це мав бути приємний сюрприз для Олександра. Я знала, що він з коханкою зараз у нас вдома. Ми поглянули на вікна нашої квартири, світло горіло лише у спальні.

Ми зі свекрухою тихенько зайшли до квартири, стояла романтична атмосфера. Ми попрямували до кімнати та я увімкнула світло. Олександр з коханкою постали перед нами в усій красі. Коханка відразу почала одягатися, надягаючи штани Олександра, свекруха не добираючи слів почала лаяти її. Олександр розгублено прикривався ковдрою та не розумів що відбувається.

На цей момент ми з Олександром уже розлучені, цьому зраднику довелося з’їхати, його мама не прийняла Олександра назад і він тепер живе на орендованій квартирі.

КІНЕЦЬ.