Я сиділа біля багаття зі слізьми на очах. Недаремно кажуть, завжди можна дивитися на вогонь, воду та на те, як тебе виганяє чоловік із дому.

У 25 років я вийшла заміж, як мені здавалося, за гарного, розумного, уважного чоловіка. Ми жили у щасливому шлюбі, поки я не познайомилася з його мамою, та трьома старшими сестрами.

Ось уявіть у вас погані стосунки зі свекрухою. А в мене таких свекрух четверо одразу. Ми із чоловіком збирали на квартиру. Так вийшло, що я відкладала більше за нього.

Тому, що мені не доводилося допомагати своїм трьом сестрам. Накопичивши круглу суму, ми стали придивлятися квартиру для покупки в іпотеку.

Чоловік не любив вибирати житло, йому здавалося це нудною справою і повністю довірив це мені. Одного разу свекруха покликала нас до себе у гості, щоб відзначити закінчення навчання молодшої сестри.

Нарешті, зітхнув чоловік, тепер не доведеться надсилати їй гроші щомісяця. За столом зайшла розмова про нашу квартиру. Свекруха, звісно не втрималася:

–  Ну що, синку, з квартирою? Купувати збираєшся? Сподіваюся, велику, бо нам тут всім місця мало.
–  Мамо, я не люблю займатися пошуками квартири. Цю справу довірив Марині. Вона в цьому краще розуміється,- прозвітував чоловік.

– Що? Давай я краще виберу вам квартиру, знайшов, кому довірити пошуки житла. Вибере зараз, щоб їй комфортно було, а нам потім як бути,- приєдналася до розмови старша сестра Катерина.

Я випустила виделку і навіть перестала жувати олів’є, тільки ошелешеними очима дивилася на Катю. На що вона відповіла:

– Що дивишся? Це ж так воно і є, ти тільки про себе думаєш і жодного разу не допомагала нам грошима.

У моїй голові була купа думок, таких як:” Дідька лисого! Ви дорослі сестри, а сидите на шиї у молодшого брата! Іди й сама навчися заробляти, сидиш тут, командуєш”.

Саме такі думки були в моїй голові при погляді на його сестру. Але я навіть рота не розтулила. Підняла виделку і продовжила мовчки їсти салат.

І тут свекруха захотіла поговорити з сином наодинці, залишивши мене з трьома зміями в одній кімнаті. Хвилини дві стояла гробова тиша.

І тільки середня сестра Юля сказала:

– Марино, передай сіль.

Але тут знову заговорила Катя:

– Квартиру вибиратиму я, бо й нам там доведеться жити. Можеш не вибирати.

Я намагалася з останніх сил взяти себе в руки, й м’яко відповіла їй:

– Хто гроші збирав на цю квартиру, нехай той і вирішує.

І тут увімкнулася наймолодша, ровесниця чоловіка:

– Хто ти така, щоб витрачати наші гроші, чому це він сам буде вирішувати, ми вирішимо.

Весь цей діалог я намагалася стримуватись і у мене не погано виходило. Мені здавалося, що це були лише розмови, поговоримо, і все минеться.

Увечері ми з чоловіком поїхали з друзями на природу, пісні під гітару, шашлики, багаття. Чоловік був якийсь розгублений.

Залишившись удвох біля вогнища, я почала розпитувати, що сталося.

На що почула різке:

– Нам треба розлучитися. Мої родичі проти, щоб я жив з тобою. Я сам куплю квартиру для себе, та для молодшої сестри Жені.

Мені все стало зрозуміло, чоловік обтрусився, сказав «вибач», і пішов, залишивши мене біля багаття в сльозах. Минув тиждень, мені здавалося, що це все жарт, все налагодиться. І тут дзвонить чоловік:

– Марино, привіт! Як ти? Перекинь, будь ласка, заощадження мені, або переведи їх в готівку, я заберу!

Отут я зрозуміла, що мене намагаються розвести на гроші. Я вирахувала кожну копійку, скільки я вклала, і скільки вклав він, за датами поповнення.

Скинула йому копійки з повідомленням: “Тобі на віллу в Каліфорнії, ганчірка”. А свої гроші я забрала.

Моїх грошей було набагато більше. Я, не думаючи, вирішила взяти відпустку, та поїхати на відпочинок.

Там я познайомилася з чоловіком, закохалася у нього. Додому повернулася, щоб розлучитися з колишнім. Ось тепер у мене новий чоловік із чудовою трикімнатною квартирою.

А колишній нехай опікує Женю! Дякувати богу, що я позбавилася дурної та недолугої сімейки!

КІНЕЦЬ.