Ми з сином домовились, що я буду йому приносити домашню їжу. Я буду приходити до нього додому часто, бо хочу навчити невістку готувати і прибирати.

 

Я виховувала сина сама. Я заробляла небагато і нам доводилось економити.

Коли він виріс, то знайшов хорошу роботу і почав допомагати мені матеріально. Він добре одягався, купив собі машину і планував придбати квартиру.

Коли він одружився я думала, що він буде добре жити і його дружина буде дбати про нього. Але невістка думала тільки про себе.

Вона витрачала усі зароблені ним гроші на салони краси, зустрічі з подругами та дорогий одяг.

Олена звикла, що їй усе дається легко. До двадцяти п’яти років вона жила з батьками, які купували їй все, що вона захоче.

Вона не звикла заробляти гроші та виконувати домашню роботу, вона не цінує Андрія.

Її батьки усе в своєму житті досягнули самі, а вона не звикла працювати. Вона не планує шукати роботу. Каже, що її має забезпечувати її чоловік.

Молоді люди живуть на орендованій квартирі, на власне житло Андрій більше не може відкладати, бо усі його гроші витрачає невістка.

Колись мій син ходив у спортзал, відкладав гроші на квартиру і декілька разів у рік їздив відпочивати за кордон.

А зараз він не може собі дозволити хороше життя.

Невістка не переймається тим, що її чоловік не може відкласти гроші на квартиру. Вона не переживає через те, що він дуже схуд і погано виглядає. Вона не хоче готувати домашню їжу і прибирати в квартирі.

Я вирішила поговорити з нею, я зателефонувала до неї і запитала, що вона планує готувати на вечерю. Олена здивувалась і сказала, що вона замовить їжу з ресторану. Я нічого їй тоді не сказала, бо зрозуміла, що говорити з нею даремна справа.

Я вирішила зустрітись з сином, тому запросила його в гості. Я приготувала його улюблений борщ і вареники з картоплею. Він усе це з’їв і сказав, що уже давно не їв домашньої їжі. Я запитала чи все добре у його сім’ї.

Він сказав, що любить Олену і сподівається, що вона зміниться і почне готувати та прибирати. А також додав, що йому дуже важко, бо він багато працює, а після роботи змушений сам виконувати домашню роботу.

Ми з сином домовились, що я буду йому приносити домашню їжу. Я буду приходити до нього додому часто, бо хочу навчити невістку готувати і прибирати.

Олена спочатку була не проти, але через декілька днів почала скаржитись, що я її заставляю працювати. Ось тут мій син не витримав і вигнав невістку з квартири. Тепер він витрачає гроші тільки на себе і йому не потрібно економити.

КІНЕЦЬ.