Так, ми ніколи не були особливо дружні, але я любила тебе, моя старша сестро. Адже зараз усі картинки перед очима з нашого з тобою дитинства. І я завжди уявляла, що якби тебе не стало, я пішла б слідом за тобою. І мій “рятівник”.

Він, порівняно з моїми колишніми, був напевно кращим. Мені здавалося, що він умів любити і щиро любив мене. Зустрічаючись, ми каталися на його мотоциклі красивими безлюдними місцями.

Він завжди був непередбачуваним. Іноді ми влаштовували парні побачення з моєю сестри та його другом. Сестра давно їх обох знала. Напевно, було те, на що мені варто було б звернути уваг, він також давно їй подобався.

І ось одного дня він сказав, що він мене не любить і нічого не обґрунтував. Не описуватиму всієї депресії і мого бідування по ньому. Сестра і співчувала, і насміхалася.

Загалом ми з ним розлучилися, іноді бачилися, і я сподівалася його повернути, але марно. Забракло місяця до річниці дати нашого з ним знайомства.

Все нормально, але він і моя сестра кудись разом поїхали. Мені сказали «добрі люди», що вони зустрічаються.

Я так плакала тієї ночі, звинувачувала сестру, чекала на вибачення. Безрезультатно.

З цієї події все й почалося. Вони почали говорити про мене. Я читала їхнє листування.

Потім я написала сестрі, нібито вона може бути з ним, я не заперечую. Вона посміялася, а я чекала, що вона вибачиться за все.

Вони почали зустрічатись, вона любить його. Від неї я дізналася, що я для нього була нібито для забави.

А ще я з того часу порозумнішала і зрозуміла, що він може обійтися з нею так само, як і зі мною тоді. Будь-якої хвилини кинути. І я його розлюбила.

Завдяки тому, що я розібралася у всьому, я хочу справжнього кохання. Ну, а сестру навряд чи колись пробачу. По-перше, вона погано ставиться до мене, ніби ненавидить мене за щось.

По-друге, вона й не вибачається. А по-третє, вона так вчинила зі мною.

А якби я його досі кохала? А зовсім недавно до цього говорила, що ніколи так не зробила б. Не можу її пробачити. Порадьте щось, як вчинити правильно?

КІНЕЦЬ.