Зі своєю нареченою ми вирішили розпочати нашу підготовку до весілля. У нас уже давно були заручини, ми збирали гроші на гарне свято.

І ось коли гроші вже були на руках, то вирішили, що настав час грати весілля. Була осінь, а багато хто хоче завести свою сім’ю саме восени.

Тому більшість залів для весілля вже були зайняті. Але ми не зневірилися і знайшли приголомшливе місце на березі озера. Так і розпочалася наша активна підготовка.

Моя майбутня дружина займалася дизайном, сама підбирала всі тканини, щоби все гарно поєднувалося. А на мені були усі організаторські питання. Я шукав нормального тамаду, разом обирали смішні конкурси та призи для наших гостей. І ось нещодавно мій рідний брат повідомляє, що його наречена ваrітна.

І вони збираюся теж дуже скоро грати весілля . Я був радий, привітав брата. Але святкувати разом з ним в один день не запропонував.

Я ж розумію, що для моєї дружини це дуже важливе свято, вона хоче, щоб усі захоплені погляди були спрямовані лише на неї. Тому не потрібно нам других наречених.

Якось за сімейною вечерею брат все ж таки повідомив свою новину батькам. Вони були дуже раді. І тут брат продовжив, що треба швидше грати весілля, поки у дружини не видно живота, адже вона ваrітне.

Але всі зали зайняті та й грошей зайвих немає. Тоді брат вирішив посісти моє місце. Він сказав, що я замість подарунка може просто віддати йому моє місце для весілля.

Але я на таке не погоджувався. Ми з нареченою довго на все збирали, душу вклали. Якщо братові так хочеться, то нехай сам морочиться, але я своїм святом жер твувати не буду.

КІНЕЦЬ.