Коли я виходила заміж, зовсім не звертала увагу на те, що кому належить квартира. Моєї свекрухи не стало ще до того, як ми з Олексієм познайомилися, жив він зі своїм батьком.

У нього також була старша сестра, яка була заміжня, жила з чоловіком. Коли ми з Льошею одружилися, почали жити з його батьком. Квартира там велика, трикімнатна.

Я наро дила для Льоші сина, зараз нашому Мишкові вже п’ять років.

Нещодавно мама запросила до себе в Чехію, вона там живе вже кілька років, ми не бачилися весь цей час, тому я скучила дуже.

І ось ми якось розмовляємо з чоловіком по телефону, і я дізнаюся від нього, що сестра його вирішила роз лучитися, бо в неї з чоловіком якісь непорозуміння, а жити вона зі своїми дітьми збирається в батьківській квартирі, яка по праву належить їй на одну треть.

Якось це все неправильно, тому що ми вже вклали у квартиру дуже велику су му грошей.

Моя мама нам на весілля подарувала велику су му, яку я витра тила на меблі та ремонт, але по суті я там навіть не прописана.

Зараз розумію, що мама мала рацію, коли радила поцікавитися тим, кому і що належить.

КІНЕЦЬ.