Нашому синові 20 років. Він вчиться на другому курсі університету, вчитися платно. Самі розумієте, обходиться недешево. Нещодавно він привів до нас на оглядини свою наречену. Ну, як на оглядини. Виявилося дівчинка у надії, і молодь прийшла порадитися, що робити. Дівчинці всього 18 років.

Але, загалом, вона нам цілком сподобалася-скромна, спокійна. Посварилися ми, звичайно, покректав, зітхнули, але вирішили підтримати молодь. Ну а що інакше було робити? Та й, знову-таки, це ж наш онук чи внучка. Хоч і не планували ми так рано дідом з бабкою ставати, але що робити. Одне порадувало, що син з себе відповідальності не зняв – значить, правильно чи ми його виховали. Вирішили влаштувати, щось типу сватання, щоб зустрітися з батьками нареченої і обговорити подальші дії. Прийшли в призначений час в гості.

Нас цілком пристойно зустріли, ми – з тортиком, вони – з сиром-ковбаскою. Посиділи, обговорили. Молодь хоче весілля. Невелике торжество, але знову витрати. Син у нас єдиний. Грошей зайвих немає, але якщо взяти підробіток, та заощадити, то прорвемося. На тому й порішили, що все скромненько, але не гірше, ніж у людей. Вирішили все робити навпіл і за традиціями. Ми молодим обручки купили і половину за ресторан оплатили.

Через тиждень вже і свято намічався. Тут якось Сін приходити додому засмучений, питаю: “Що трапилося? Посварилися чи що?”. Виявляється, батьки дівчинки вирішили, що все дуже дорого і такі суми вони не потягнуть. Сказали синові: “Ти вже практично чоловік, значить сам все і плати.

Ні, ми, звичайно, повернемо частину грошей, але не зараз. Зараз грошей немає. Ну, або нехай твої батьки, як би в борг, нам дадуть, а ми як зможемо відразу повернемо “. У мене не вистачило слів. У нас все куплено, ресторан оплачений, гості запрошені, причому, з їхнього боку гостей в 2 рази більше.

Подзвонила майбутнім ро дичам, а вони кажуть: “Ми не знали, що все так дорого, ми не очікували, у нас несподівані витрати, ми потім повернемо, гостей скасувати не можемо, а то образяться”. Все скасувати? Так сина з невісткою шкода, адже пообіцяли вже. Та й в ресторані всю суму не повернути. Та й наші ро дичі теж образяться.

Ми в повній безвиході і розгубленості. Якщо вони зараз так себе повели то, що далі буде? Або скасувати? Або повірити, що і правда, повернути гроші?

Вони, навіть доньці плаття не купили, бідна дівчинка, ходить в очі мені заглядає, видно – на нас сподівається. А нам, щоб другу частину оплатити, треба кредит брати або у людей позичати. І наречену якщо одягати – теж не 3 копійки. Ось, що робити?

КІНЕЦЬ.