Ми з чоловіком одружилися нещодавно, трохи більше року. Поки налагоджували своє життя, трохи забули про родичів. Лише двічі на рік я телефонувала свекрусі! Загалом, нещодавно вирішила: час налагоджувати стосунки, ми тепер таки рідні люди.

Тут треба зазначити, що свекруха – жінка у поважному віці, і в неї вже були дивацтва. Наприклад, вона досі прала все руками, хоча регулярно скаржилася синові на болі в спині. Навіть важкі штори знімала, прала, вішала назад – надривалася, але відмовлялася від допомоги.

А той хотів купити їй пральну машинку. Але свекруха стала в позу: і так, мовляв, місця мало вдома. І з технікою розбиратися їй не хочеться:

– Я зламаю щось, а за ремонт потім платити доведеться! – пояснювала вона Сашкові. Я сиділа поряд і слухала ці дивні розмови.

– Та не зламаєш ти нічого, пральні машини добрі зараз роблять, надійні! І ремонт оплачу, якщо що, – умовляв Сашко. Але все було марно.

Загалом, зібралися ми та пішли в гості. По дорозі я все думала, щоб подарувати свекрусі. Вона загалом чудова жінка, і мені дуже хотілося зробити щось для неї. Полегшити життя.

У той візит я обмежилася тортиком, але й він чомусь образив свекруху:

– Це що таке? Навіщо ви купили? – Невдоволено сказала вона, дивлячись на мої руки. Ні привітання, ні посмішки. Я зніяковіла.

Я тоді не знала, що все тільки починалося. Після тієї зустрічі я незабаром вирішила подарувати їй щось серйозніше, від щирого серця. Усі деталі нашої зустрічі я добре запам’ятала: від обстановки у квартирі до її слів.

Я дуже намагалася прочитати між рядками, чого б їй хотілося. Також я зазначила, що у квартирі був дуже старий пилосос.

Тож я замовила їй сучасну модель – і легкий, і зручний, і без дротів. Чудо, а не помічник! З таким підлоги будуть чистими, а зусилля – мінімальними.

Але пилосос їй теж не сподобався. Свекруха просто відмовилася його брати. У результаті я зі скандалом взяла і залишила нещасний пилосос собі.

Ситуація складалася просто безвихідна. Я так хотіла їй сподобатися, але не зуміла навіть просто знайти хороший подарунок для цієї жінки! Мені здавалося, вона була б рада полегшенню побуту. Адже здоров’я вже не те, та й вік поважний.

А стосунки натомість тільки псувалися. Свекруха саме лаялась на мене, на нас обох. До речі, мені незабаром стало зрозуміло, чому чоловік ніколи їй нічого не дарував. Я раніше його лаяла за це! Казала – як же так, це ж матуся твоя. А він відмахувався.

Загалом, останній мій подарунок просто остаточно зіпсував стосунки між нами. Я собі всю голову зламала, що ж подарувати свекрусі на ювілей – 55 років. Тут колега якраз підказала чудовий варіант: вона свою маму відправила на відпочинок у санаторій.

– Там масажі, ванни, дієта, природа! Ех, – і колега, мрійливо відкинувшись, мало не полетіла вниз зі стільця, – я б сама хотіла туди. Одразу і поїду, якщо відпустку нарешті дадуть.

Я її вже не слухала. Я все вирішила. Однак свекруха написала мені коротке повідомлення: нічого не дарувати. Я це, звісно, сприйняла як виклик.

– Нічого так нічого, – бурмотіла я, засовуючи путівку у файлик, – ви від мого подарунка розтанете, я цього досягну!

Чоловік на мене дивився і безглуздо посміхався. Він одразу сказав, що ідея провальна. А я його не послухала.

Вручила я іменинниці свій подарунок. Свекруха прочитала, що там написано, а потім просто порвала путівку. Добре хоч, ми на кухні були обидві. Я з побоювання – не перший рік знайомі таки – пішла дарувати їй подарунок якомога далі від чужих очей. І правильно зробила.

– Відчепіться ви від мене! – Сварливо сказала мені свекруха, підхопила блюдо і понесла до столу. А мені сказала нічого не чіпати.

Прикро – я витратилася на путівку. І за ставлення таке теж прикро. Що робити, розуму не прикладу. Не виходить налагодити стосунки, тільки псую все.

КІНЕЦЬ.