Наша фірма закрилася, і я стала безробітною. Чоловік із братом працюють над власним проектом. Тож дохід у нас є. До заміжжя ми планували жити окремо від батьків, але після весілля батьки Паші попросили пожити з ними. Тетяна Василівна казала, що вони лише добудували будинок, він зовсім новий.

А це рідне місце сина. І він не буде готовий відразу покинути його. Я повелася на прохання свекрухи, і ми почали жити з ними. Згодом я почала помічати неприязнь до мене з боку батьків чоловіка Батьківський будинок чоловіка дійсно красивий, світлий, великий і весь новенький.

А маю ні вдома, ні батьків. Я не мала права вимагати в них чогось. Ще через якийсь час ворожість перетекла в приниження. Свекор почав натякати на те, що я харчуюсь за їх рахунок, сестра чоловіка зачіпала мене жартами про мою шкіру, лупу, якої у мене не було, про мій “колгоспний” стиль.

Пізніше вона зовсім перестала зі мною вітатися. Одного чудового дня я не витримала її знущань, піднялася до Тетяни Василівної і сказала, що я більше не можу терпіти такого ставлення до мене, і нам з Пашею час переїхати до свого дому.

Свекруха подивилася на мене підозрілим поглядом і видала: — Взагалі, якщо ви переїдете, Пашу звільнять із роботи. Ти й так сидиш на шиї чоловіка, а в такому разі вам навіть за квартиру платити не буде чим. Від її слів я не могла прийти до тями, а вона ще й додала. — А ти не хочеш влаштуватись до нас на роботу?

— До вас? – це було не риторичне питання, я справді не розуміла, ким я можу в них працювати. — А що? Нам потрібна хатня робітниця. Я не розглядала тебе в цій ролі, але коли у тебе з’явилися такі великі плани на найближчий час, вирішила допомогти.

Я заплачу тобі 4000 на тиждень, якщо ти вставатимеш щодня в 6 і працювати до полудня. Я не могла повірити своїм вухам. Моя нова сім’я хоче найняти мене на роботу покоївки? Так, мені було прикро від такої пропозиції, але я подумала, що 16 тис. на місяць зайвими не будуть.

Але мене також бентежило те, що будинок був двоповерховим і мені було б дуже складно тримати його в ідеальній чистоті. Я знала, що помітивши найменший одвірок у роботі, свекруха винесла б мене з дому ногами вперед. Я не кажу вже про те, як змінилося б їхнє і таке жахливе ставлення до мене, якби я був їхньою домробітницею. Я вирішила, що я не принижуватимуся ні за які гроші. Я подякувала Тетяні Василівні за таку щедру пропозицію.

Я сказала їй, що я можу і задарма забиратися вдома, на знак подяки за житло та їду. Пізніше вони почали називати мене егоїсткою, а я почала шкодувати, що відразу відмовилася від пропозиції свекрухи, тим самим погіршуючи мої стосунки з усією сім’єю, а мені з ними ще жити.

КІНЕЦЬ.