Мій брат-близнюк і я були сиро тами, тому що наша мама пішла з життя під час нашого народження, а тато по мер, коли нам був лише один рік.

Нас виховували наша тітка та її чоловік, а від батьків нам дісталася трикімнатна квартира. Коли нам виповнилося 18, ми вирішили продати житло та купити дві квартири в іншому районі.

Оскільки наша квартира була просторою та красивою, її дуже швидко продали. Ми поділили гроші порівну і витрачали їх на свої потреби чи відкладали. Мені не знадобилося багато часу, щоб знайти нову квартиру для покупки, і я відразу ж почав робити там ремонт.

Однак мій брат вирішив витратити свою частку грошей на дорогі речі та нові гаджети. Минуло два роки , і мене підвищили на роботі, а мій ремонт уже було закінчено.

Тим часом мій брат зустрічався із дівчиною, яка вже була ваrітна від нього. Вони одружилися поспіхом, оскільки терміни були великими, і в них незабаром мала народитися дитина.

На наш день народження вони прийшли відвідати мене, а мій брат почав говорити про квартиру, як увійшов. Він запитав, чи можемо ми помінятися квартирами, тому що йому потрібно більше місця для його родини, що росте.

Я був злий і ображений. Я старанно працював і збирав гроші, а тепер мені довелося почути таку пропозицію від рідного брата. Однак я стримався, щоб не затіяти сварkу, і жартома змінив тему, відмовившись від його пропозиції.

Реакція мого брата здивувала мене. Він кричав, що я до нього байдужий, і мене взагалі не цікавлять його проблеми. Мені було бо ляче, але я не хотів починати бійки. Зараз мій брат не виходить зі мною на зв’язок уже понад два роки.

А тітка завжди говорила нам, що в нас різні характери, незважаючи на те, що зовні ми абсолютно однакові.

КІНЕЦЬ.