Ми вважаємо, що свекруха вчинила безглуздо, продавши велику квартиру. Але раділи з того, що уникли проблем, вчасно включивши здоровий глузд, на відміну від молодшого її сина
Ми не зловтішалися над дівером, але думали, що свекруха вчинила безглуздо, продавши велику квартиру.
Нас не хвилювало, як житиме свекруха, як житимуть дівер та його родина. Ми раділи з того, що уникли проблем, вчасно включивши здоровий глузд.
Вісім років тому від свекрухи пішов чоловік, вітчим мого чоловіка, та його брата. Рідний батько у них є, спивається невідомо де.
Після розлучення свекруха залишилася одна у трикімнатній квартирі. Спершу вона покликала нас до себе жити, коли ми відмовилися, запросила чоловікового брата.
Ми із чоловіком збиралися брати іпотеку. Як би зовні спокусливо не виглядала пропозиція свекрухи, ми її одразу відкинули, щойно прослизнули подробиці.
Характер свекрухи теж зіграв свою роль, вона завжди була любителькою урвати шматочок пожирніше.
Зокрема, почувши про іпотеку, вона засміялася і сказала, що не варто, адже її квартира всеодно залишиться нам. Питання про брата чоловік ставити не став.
Він взагалі нічого питати не став. Зрозумів, що є каверза, і відмовився. Дівер, вісім років тому, ще тільки думав над тим, як зробити пропозицію руки та серця коханій жінці.
Ми спілкувалися з ними, вони теж про іпотеку говорили. Вони, як і ми з чоловіком, орендували житло. Мрії були, як під копірку: житло, хай іпотечне, але своє, сім’я, діти.
Але брат матір послухав! Разом з майбутньою дружиною до неї переїхав під ті ж байки: вам квартира залишиться, навіщо іпотека?
Зайві нерви з квартирантами, раптом з’їдуть, борги залишать, платити доведеться, краще жити й квартиру нашу ремонтувати.
Чоловік брату порадив взяти іпотеку, мало що. Брат зібрався одружитися, коли дізнався, що наречена в положенні.
Ті гроші, які вони накопичили на перший внесок, були витрачені на весілля і в кишеню свекрухи. Син повірив байкам матері.
Ми з чоловіком придбали іпотечну двокімнатну квартиру. У нас з’явилася дитина. Часто чули від свекрухи, що ми дурні, могли б жити з нею в трикімнатній, майбутній нашій квартирі, та в вус не дмухати.
Дружина дівера пішла з одного декрету до другого. Грошей на сім’ю у них стало йти більше, на свекруху залишалося менше.
Це я прямо говорю про гроші на свекруху, а насправді це були завуальовані вимагання, та випрошування.
Свекруха хотіла все більше і більше, а їй діставалося все менше і менше. Брат ще й на другу кімнату позарився, захотів відселити туди старшу дитину, щоб учотирьох в одній кімнаті не маринуватися.
Свекрусі це не сподобалося. А ще вона захотіла дачу.
– Візьму кредит, куплю дачу мамі, вона вийде на пенсію скоро, житиме на дачі з травня по жовтень, вважай, ми практично самі житимемо, — дівер радісно казав це мені й чоловікові.
На мій погляд, свекруха потопталася на хворому мозолі, майже розвівши свого сина на купівлю дачі. Він купив би, якби його з роботи не звільнили.
Скорочення було з ініціативи роботодавця, дівер отримав хорошу виплату. Ця виплата могла б стати частиною дачі, але дружина дівера уперлася: вона у декреті, у них двоє дітей, що з роботою, поки невідомо, гроші залишаться в них.
Так почалося в’янення відносин між свекрухою та сім’єю молодшого сина. Тим часом ціни на житло зростали, ставки по іпотеці зростали, та й напруга у квартирі зростала. Брат почав міркувати осмислено.
– Треба було тебе послухати, та брати іпотеку. Навіть не знаю, чи зможу колись купити нерухомість із такими цінами? — покусував лікті брат.
Через сім років спільного життя свекруха зрозуміла, що хоче жити сама! Це вона так сказала, що хоче жити сама. Щось мені підказує, що від початку вона цього хотіла!
Рік тому відбувся продаж квартири. Вона собі купила однокімнатну квартиру, дачу і машину. Сім’я дівера виявилася в орендованій квартирі. Скандал був! Син нагадав матері її слова, та обіцянки.
– Хочеш квартиру? Зароби! – так свекруха відповіла на всі претензії.
Брат чоловіка облаяв матір! Шкода їх, не тій людині повірили! По свекрусі видно, що на довіру вона не заслуговує, у неї й раніше були хитрющі схемки.
Чоловік тверезо оцінив ризики з квартирою, та паскудний характер матері, тому ми пішли своїм шляхом. Дівер чув тільки те, що хотів чути! Начебто сам дурень! Але багато людей сліпо вірять батькам.
Дівер знайшов пристойну роботу, та й дружина після декрету вийшла працювати. Можливо, матимуть змогу взяти іпотеку? Але з цінами, що виросли, вже нічого не вдієш, порівняно з нами, переплатять.
Мені ось що цікаво: свекруха, поки їде машиною додому з дачі, нормально почувається? У неї серце не болить? Совість як поводиться? Чи дає про себе знати?
За фактом, вона цілеспрямовано видоїла сина, відмовила його від покупки житла, наобіцяла золоті гори! Це не мати! Це чудовисько! Як вважаєте, я слушно міркую?
КІНЕЦЬ.