У те, що сталося з моєю сім’єю, важко було б повірити, якби це не відбулося у нас на очах. Все почалося пів року тому, коли помер мій улюблений дідусь, залишивши після себе прекрасну квартиру в самому центрі міста.

Після того, як минув місяць після його відходу, ми з родиною вирішили прибрати квартиру і підготувати її до продажу. Протягом дня ми збирали всі речі мого дідуся у великі сумки.

До вечора всі повернулися додому, але мій брат вирішив переночувати у квартирі. Було близько шостої ранку, коли він зателефонував мені, тремтячим від страху голосом попросив негайно приїхати.

Я не роздумуючи поспішила до квартири. Як тільки я увійшла, я побачила переляканий вираз обличчя мого брата, і він виглядав неймовірно блідим.

Я почула звук кроків у кімнаті, але там нікого не було. Атмосфера була моторошною, і я відчула, як по моєму тілу пробігли мурашки. Страх переповнював нас, і ми поспішно покинули квартиру.

Нам знадобилося близько пів години, щоб набратися сміливості й повернутися. На наш подив, коли ми повернулися, то побачили, що всі речі нашого дідуся були дбайливо розкладені на своїх звичних місцях.

Це було водночас і полегшенням, і моторошним досвідом. Після цього випадку ми вирішили більше не відвідувати квартиру, а всі питання, пов’язані з її продажем, доручили агентству нерухомості.

На щастя, нові мешканці не зіткнулися з жодними проблемами після покупки. З усім тим, спогади про те, що ми пережили, досі викликають у мене мурашки по шкірі, коли я згадую ту моторошну ніч.

КІНЕЦЬ.