Ми з моїм чоловіком разом більше року, мені 22, а йому 23 роки. Спочатку все було добре, я познайомилася з його сім’єю і вони мене прийняли, але потім я почала помічати, що вони стали дивно ставитися до мене.

Все це було пов’язано з тим, що ми з хлопцем почали сваритися, він із дуже запальним характером і почав усе на них переносити, і я тепер розумію причину негативу.

Але його мама і сестра не розуміють, що не тільки я винна у всьому, але і він. Адже я лаялася через щось, а не просто так.

Ми почали сваритися, коли сестра з маленькою дитиною приїхала назад додому і ділила з хлопцем кімнату, і тому ми не могли побути разом, а вона, як егоїстка не розуміла, що в нього теж має бути особисте життя і можна вийти з кімнати хоч інколи, щоб дати побути разом.

Це все накопичувалося і я почала просити його винайняти житло і жити, нарешті, окремо, він почав накопичувати на це, але то одне, то інше, і нічого не виходило. У результаті, коли він сам зробив так, щоб мене не любили, і я це бачила і навіть він став помічати.

Він зірвався на них і висловив усе мені і пішов від них жити до друга, після цього поїхав на заробітки, але за той час, що його немає, на мене впала купа негативу від його рідних.

Вони вплутали його подругу дитинства, вона кричала на мене, що то я хлопця довела. Його сестра написала, що я така сяка, і що найдивніше було мама і сестра видалили мене з соц. мереж. Вони мене просто ненавидять.

Тепер хлопець каже, що приїде, і житимемо разом, і щоб я до його родини не лізла і не чіплялася. Але я їх і бачити більше не хочу і переживаю, що він повернеться жити до них, і тоді ми не зможемо бути разом.

Це не просто страхи, це може трапитися, якщо на роботі йому не заплатять грошей. Таке може бути тому, що там не дуже хороша робота, (ризикова), працевлаштований не офіційно.

Але сподіваюся я на краще звичайно. Я не знаю, що робити в цій ситуації. Він все одно прив’язаний до них, щоби вони не зробили. Я не знаю, як вчинити, я в розпачі.

КІНЕЦЬ.