Ми не змогли залишатися друзями. Роман мені чималеньку суму вuнен був. Та він мені сказав: “Це ще ти мені маєш доnлатити!”

 

Мене звати Василь. Пригадалася чомусь сьогодні мені історія, що трапилася зі мною більше шести місяців тому. Вирішив про неї розповісти, адже вона навчає, як гроші можуть в одну мить зіпсувати дружбу.

Я тоді влаштувався на престижну роботу. Мій офіс, куди я мав їздити на працю, знаходився аж у центрі. Добиратися туди було довго. Приблизно дві години витрачав на дорогу. Та робота була мені по душі. Крім того, не міг я відмовитися від того заробітку – моїй мамі необхідна була операція, яка була дороговартісною.

В офісі, у перший же день, до мене підійшов Роман. Він був моїм колегою. Роман здався мені дуже веселим та товариським хлопчиною. Ми швидко здружилися з ним.

У Романа було своє авто. У нього не було дружини і дітей. Він жив у своє задоволення. У мене була сім’я та донька. Однак інколи з Романом ми заходили до бару, щоб поспілкуватися за келихом пива.

Потім виявилося, що мій колега живе через декілька вулиць від мене, в тому ж районі. Він запропонував підвозити мене на роботу. Я майже місяць їздив з ним.

Якось Роман попросив мене дати йому в борг дві тисячі гривень. Сказав, що до зарплати. Я, звісно, йому не відмовив.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩