Ми із чоловіком живемо разом 15 років, є дитина. Обидва працюємо, річ у тому, що чоловік забезпечує своїх батьків, у тому числі й брата, який мешкає з ними.

Спочатку він відправляв невеликі суми грошей та подарунки. Допомагав то дядькові, то тітці.

Ніколи не називав точних сум грошей, поки я не знайшла виписки переказів.

Після скандалу, ухвалив рішення, що потроху батькам допомагатиме, але не такими великими сумами. Апетит його сім’ї виріс безмежний, він купив їм машину, поміняв техніку у будинку.

Їм захотілося новий гарнітур, який вони побігли з радісними посмішками купувати. До речі чоловік відіслав їм усі свої гроші за 3 місяці і заявив мені, що нам треба економити і чому я не порадуюсь новими меблями. Це при тому, що я оплачую всі комунальні за квартиру.

Він не говорив правду про суму, в результаті я залізла в його телефон і побачила квитанції, я була шокована побаченою сумою. Як він брехав і вивертався, що нічого не відсилав, і не могла б відправити їм невелику суму.

Коли я показала йому всі квитанції, заявив, що, як син, він зобов’язаний забезпечувати своїх батьків.

Чим я ще не задоволена, хіба нам не вистачає грошей на життя? Після цього я сказала, що він повинен допомагати в оплаті за квартиру, він відповів, що якщо чимось я незадоволена, можу йти.

Невже за 15 років шлюбу він використав мене! Як людина він уважний і добрий батько.

КІНЕЦЬ.