Ми із чоловіком прожили разом 25 років. Якось він оголосив, що зустрів іншу жінку, Катю, молодшу за нього на 15 років. Він хотів, щоб вона жила з нами, мовляв, іскра між нами вже й так згасла. Див но, але я дозволила це зробити.

Ми із чоловіком прожили разом 25 років. Якось він оголосив, що зустрів іншу жінку, Катю, молодшу за нього на 15 років. Він хотів, щоб вона жила з нами, мовляв, іскра між нами вже й так згасла. Див но, але я дозволила це зробити.

Ми з чоловіком прожили разом 25 років, ми мали мирні стосунки без сварок.

Наші діти виросли та роз’їхалися, але вони продовжували спілкуватися.

Життя увійшло в передбачуваний ритм.

І ось одного разу чоловік оголосив, що зустрів іншу жінку, Катю, молодшу за нього на 15 років.

Він хотів, щоб вона жила з нами, мовляв, іскра між нами вже й так згасла.

Дивно, але я дозволила це зробити, будучи впевненою, що він схаменеться.

Квартира була моєю, і я господарювала, як завжди.

Катенька намагалася вплинути на це, але незабаром упокорилася з моєю владою.

Однак удома вона не сиділа, часто засиджувалася допізна на вечірках, змушуючи чоловіка бігати за нею.

Її зухвалі вбрання, що спочатку приваблювали мого чоловіка, незабаром стали приводом для їх розбіжностей.

Через два місяці терпець чоловіка урвався.

Він попросив Катеньку піти, усвідомивши свою помилку – він проміняв стабільність на швидкоплинне тяжіння.

Він вибачився, визнавши, що сприймав наші зрілі стосунки як належне і не цінував їх, доки не втратив.