Я ніколи й подумати не могла, що життя людини може ось так просто кардинально змінитися.

На сьогоднішній день в моєму житті постав дуже непростий вибір і я маю його зробити сама.

Від цього вибору залежить моє майбутнє, тому я багато думаю над цим і боюся помилитися.

Десь рік тому в моєму житті з’явився досить таки хороша людина, чоловік, який змінив моє життя.

Але я вже немолода жінка, мені зараз 50 років і я думала, що щирі почуття вже не для мене, адже час не той та й цінності вже зовсім інші.

Але життя показало, що знайти своє щастя ніколи не пізно і вік тут не стане на заваді ніколи.

Коли мій Богдан тільки став приділяти мені увагу, я відчула, як помолодшала разом років на 15 точно, зрозуміла, що можу бути цікавою, красивою і радісною водночас, хоча давно себе вже не відчувала такою.

До нього моє життя багато років було сіре та цілком одноманітне.

Я була вже 10 років як в розлучена, але нових стосунків так і не мала, особисте життя у мене не складалося зовсім.

Живу я і своєю донькою, зятем та двома маленькими онуками.

Весь час, вільний від роботи, я проводила з онуками або в домашніх турботах, яких у мене останнім часом таки вистачало.

Інколи зустрічалася зі своїми подругами, могла випити кави десь в кафе, або відпочити зі знайомими десь в парку.

Загалом, все у мне в житті дуже буденно і я звикла до цього давно.

От щиро кажучи, я вже навіть й не сподівалася, що коли-небудь вийду заміж вдруге і доля приготувала для мене щось хороше.

Але після знайомства з Богданом моє життя заграло новими фарбами, як не дивно.

Я, вперше за багато років, отримую квіти, подарунки, запрошення в ресторан та навіть театр, про що раніше й мріяти не могла.

Загалом, я зрозуміла, що і в 50 років можна жити дуже цікаво та яскраво і життя лише починається.

З усього головне правильна і хороша людина поруч з тобою, яка зробить твоє життя барвистим, навіть не маючи багато грошей і не будучи багатою дуже.

Богдан на три роки старший за мене, він теж розлучений, а його, зараз вже дорослі, діти живуть окремо, мають своє власне житло.

І ось недавно Богдан, зовсім несподівано для мене, покликав мене заміж.

Я дуже рада, що він готовий на такий серйозний крок, адже у мене теж є почуття до нього.

Але Богдан живе зі своєю мамою в одній квартирі, чи зможу ще я жити з чужою людиною в такому віці, чи до душі вже це мені?

Я в своєму житті багато вже побачила, тому мати непорозуміння вдома зовсім не хотіла.

Ми з матір’ю Богдана ще не знайомі, не бачилися жодного разу, але мій минулий досвід не був хорошим.

Я ще й знаю, що якщо я захочу жити окремо, то Богдан не погодиться, адже він каже, що мама його немолода, їй догляд потрібний, тому потрібно жити біля неї.

Донька моя каже, що для початку мені варто познайомитися з матір’ю Богдана, перед тим, як приймати таке рішення, а потім вже щось вирішувати для себе.

Але я ж доросла людина і практично впевнена, що непорозуміння в майбутньому не уникнути, адже дві господині на одній кухні не знайдуть спільної мови, тим паче, що це квартира матері Богдана.

А що буде, якщо ми не знайдемо спільної мови і у нас постійно будуть непорозуміння?

Чи варто мені розпочинати таке життя в 50 років, коли я зараз живу собі добре та спокійно?

КІНЕЦЬ.